750 тисяч гривень — стільки коштував ремонт одного житла для родини внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на Івано-Франківщині. Загалом, на ремонт чотирьох квартир було витрачено 4,5 мільйона гривень. Проте це лише видима частина витрат. Як виявилося, значні кошти йдуть на приховану «детективну» роботу: пошук будівель, перевірку технічного стану, наявності комунікацій, правової чистоти документів і встановлення власників. Усе це тижнями проводять міжнародні організації, фактично виконуючи функції, які мала б забезпечувати держава.
Найбільш парадоксально, що після таких вкладень міжнародним партнерам ще й висуваються вимоги. Наприклад, одна з місцевих влад перед введенням житла в експлуатацію вимагала додатково 50 тисяч доларів на ремонт іншої адмінбудівлі. Інакше — житло не буде прийняте в експлуатацію.
«Це не поодинокі випадки шантажу», — каже Аліна Москаленко, директорка Інституту житла.
«Міжнародні донори витрачають мільйони лише на те, щоб знайти житло. А потім — хаос у документах, а на фініші — корупційна стіна».
У пошуках системного підходу пані Аліна вирішила проаналізувати кількість службового житла в Україні, зосередившись на судовій системі. Вона надіслала запити в суди, але один із них відмовився надавати інформацію без попередньої оплати на рахунок.
«Це має бути відкрито і прозоро. А замість цього я маю платити державі, щоб дізнатися, скільки вона має житла. У державі, яка мала б бути зразком справедливості», — підкреслила Москаленко.
«Коли ми говоримо про інвентаризацію житла, це справді важливо. Це фундамент — те, з чого починається реальний доступ до житла. Не в теорії, а в житті».
Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань захисту майнових та немайнових прав внутрішньо переміщених та інших осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, за підтримки IRC в Україні організувала воркшоп, присвячений питанню всеукраїнської інвентаризації нерухомого майна, яке може бути використано як житло для ВПО.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Керівник організації Habitat for Humanity в Україні Орхан Алієв наголосив, що перебудувати соціальне житло набагато легше та ефективніше, ніж зводити нове з нуля.
Зі свого боку, Світлана Старцева, начальниця Управління житлової політики та благоустрою Міністерства розвитку громад та територій України, зазначила, що нині при обласних державних адміністраціях мають бути створені спеціальні комісії. Їх завдання — провести інвентаризацію житла для ВПО.
Ці комісії мають працювати як тимчасові консультативно-дорадчі органи на громадських засадах — без додаткового бюджетного фінансування. До їх складу мають долучатися представники громадянського суспільства, і про їхнє створення ОВА зобов’язані повідомляти на офіційних сайтах.
Водночас представник Української Гельсінської спілки з прав людини Тарас Щербатюк звернув увагу на відсутність публічного інформування:
«Ми вже бачимо, що не було інформування про долучення до комісій. Як ми можемо виправити ситуацію, аби залучити громадськість?»
Пані Світлана відповіла:
«Представники громадськості мають подавати заяви на вступ до комісій. Якщо відмовляють або не включають — слід подавати скарги».
У підсумку провідні правозахисні громадські організації, які моніторять ситуацію з житлом для ВПО, зробили спільну заяву:
«Ми, представники громадських організацій, що опікуються правами ВПО, звертаємося до міжнародних партнерів, донорів та влади із закликом до консолідації зусиль. Закон №4080 має створити умови для забезпечення ВПО житлом. Його реалізація можлива лише за умов повноцінного громадського контролю та участі активістів на кожному етапі процесу. Закликаємо міжнародних партнерів надати допомогу для ефективної реалізації закону та забезпечити незалежний моніторинг інвентаризації».
Назарій Вівчарик, фото "Прочерку"
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису