На Черкащині протікає 1037 великих, середніх та малих річок. Втім, з мальовничих водойм, біля яких ще кілька років тому ловили рибу, купалися діти й святкували весілля, дедалі частіше вони перетворюються на сухі балки й зарослі чагарники.
Малосніжні зими, спекотні літа та втручання людини змінюють водну карту області – річки зникають, розповів Суспільному начальник управління екології обласної військової адміністрації Віталій Петров.
Чому на Черкащині пересихають водойми. Суспільне Черкаси
У селі Мале Старосілля на Смілянщині, те, що було колись повноводним центральним озером в селі, нині геть пересохло, розповів місцевий житель, краєзнавець Олександр Михненко:
"Ця річка називається Балаклейка, хоча всі, мабуть, уже й забули. У Буді бере виток річка. Там багато джерел, ставків, там все закрито греблями. Коли раніше було більше води – це не впливало, а зараз впливає і річка не тече".
15 років тому ставок у селі був більшим, додала місцева жителька Ніна Грозна:
"Це було 15 років тому, він був дуже довгий, аж туди до лісництва Будянського. Тепер від нього майже нічого не лишилося. Почав пересихати торік, а до того ще трохи була вода. Купалися діти, рибу ловили, зробили місце відпочинку, а що зробилося — нема в селі нічого, нема води".
Щоб разом розв'язувати проблему висихання водойм, жителі Малого Старосілля організували збори.
"Ще діди розказували, що цей наш ставок був аж до ярка. Багатий був став, риби було. З Черкаської області сюди з’їжджалися", — розповів місцевий житель Іван Никифорович.
За словами пана Івана, нині ні води, ні риби, а ще цього року почав знижуватися й рівень води в криницях:
"Я оце понад 60 років не було такого, це ось тільки цього року почала висихати вода".
Чому на Черкащині пересихають водойми. Суспільне Черкаси
Місцевий ставок був улюбленим місцем відпочинку і молоді, додав місцевий житель Максим Голобокий:
"Сюди приходили, щоб відсвяткувати щось. Рік тому ми ще ходили сюди купатися, а також ходили на риболовлю. Як далі бути без води?".
Згідно з Водним кодексом України, охороняти водні ресурси, чи то обмежувати діяльність підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства, а ще організовувати привіз питної води у разі її відсутності мають сільські, селищні, міські та районні ради у містах.
Аби розв'язувати проблему, потрібно залучити фахівців, а на це грошей в громаді немає, розповів секретар Балаклеївської об’єднаної територіальної громади Віктор Ткаченко.
"Стоїть питання, або відновлювати ставок, або допомагати військовим. І навіть, якщо ми зробимо проєкт — бюджет не проплатить нам".
Балаклейка, на якій розташований центральний ставок у Малому Старосіллі живила річку Сріблянку, вона є лівою притокою Тясмину. Нині Сріблянка теж пересохла, розповіла власниця будинку, розташованого поруч із водоймою Оксана Фролова.
"Навіть і рослини загинули, тому що немає води. Зараз воно все заросло, навіть по річищу можна пройтися".
За словами пані Оксани, від річки лишилася лише одна назва
"Дзюрчання таке було протягом цих 20 років, що ми тут мешкаємо, поки ця річечка функціонувала. Ми навіть з неї поливали, я там воду брала, у мене дуже багато рослин, але в цьому році — це глобальна катастрофа".
Аби з’ясувати причину зневоднення Сріблянки, потрібне обстеження, додала Оксана Фролова:
"Я добре пам’ятаю, як ми тут оселилися, то перші пʼять років — кожен рік була якась комісія. Завжди казали, що ви не маєте права навіть камінці покласти, от як воно протікає, так воно і повинно текти. Зараз ніхто обстеження не робить, і я так розумію, що вище річки є приватні дамбочки, хто гусей тримає".
Робити копанки чи канали біля річки — незаконно, розповів начальник управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної військової адміністрації Віталій Петров:
"Це втручання в річище водного об'єкта, а саме — річки. На це у нас є екологічна інспекція центрального округу. Вона має функції держнагляду, відповідно, вона здійснює перевірки, складає протоколи та і притягує до адміністративної відповідальності".
Зі слів Віталія Петрова, на зневоднення річок має кілька причин, природна — торішня малосніжна зима, глобальне потепління, засухи та зливи:
"Були дощі, але вони були зливами, затоплювали міста, ламали дерева буревіями, й, відповідно, водяний покрив не зберігався на поверхні землі, а просто стікав".
Окрім того, на зневоднення річок впливає людський фактор — забудова прибережної захисної смуги, чи розорювання сільгосп угідь, додав експерт:
"Для великих річок — це 100-метрова смуга, для середніх — 50-метрова смуга, і для малих — 25-метрова смуга. Якщо сільгоспугіддя розорюють впритул до водного об’єкта, вони обробляються пестицидами, добривами, хімікатами. Дощ змиває і потрапляє у відкритий водний об’єкт".
Цьогоріч в липні жителям Сміли — міста, яке розташоване на Тясмині, три доби довелося жити майже без води, розповідав Суспільному місцевий житель Юрій Хоменко:
"Офіційно, із 6 до 10 ранку має бути подача, і ввечері із 18:00 до 20:00, але графіка вони не дотримуються".
Керівник смілянського водоканалу Ігор Когут пояснив, що у спеку система швидко спустошує воду, а місцеві жителі використовували багато води для поливу городів:
"Вчора почали відключати приватний сектор, зрозуміло, що причиною стали поливи. Ми почали відключати, і у більшості районів вже з’явилася вода".
Зі слів начальника управління екології Віталія Петрова, Тясмин теж місцями забруднений, замулений, а подекуди геть пересох. Тому, цьогоріч, вирішили відновлювати річку:
"Зараз ми робимо всю необхідну документацію, щоб почати від кордону Кіровоградської області приводити річку Тясмин у природне річище".
Нині в області діє програма охорони навколишнього природного середовища, розповів пан Віталій. Там передбачені заходи для відновлення річок. Утім, на повне розчищення коштів нині немає. Яка сума потрібна, зі слів Віталія Петрова, сказати складно. Водночас слідкувати за станом річищ, забрудненістю, забудовою, чи розорюванням біля водойм мають як екологічна інспекція, офіс водних ресурсів, так і органи місцевого самоврядування – об’єднані територіальні громади та сільські ради.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису