6 вересня на Алеї Героїв у Черкасах відбулася зустріч Предстоятеля Православної Церкви України, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія з родинами полеглих захисників.
Митрополит очолив коротку літію за тих, хто віддав життя за свободу та незалежність України.
– Дорогі брати і сестри, шановні родини загиблих наших новітніх Героїв. Ми переконані: за героїчний подвиг, який вони звершили заради Батьківщини, родини та кожного з нас, Господь удостоїть їх надійного вінця в Царстві Небесному. Наш священний обов’язок – пам’ятати і молитися. Пам’ять – для нас, молитва – для них. Через молитву ми проявляємо любов і засвідчуємо, що душею вони з нами. Вони проявили любов до кожного з нас. За словами Господніми, немає більшої любові, ніж коли хто душу свою кладе за друзів своїх. Ми маємо пройти ці випробування, щоб раз і назавжди покласти край цій багатовіковій війні.
Блаженнійший Митрополит Епіфаній наголосив, що війна в Україні триває не лише три з половиною роки після повномасштабного вторгнення чи 11 років після Революції гідності, а століттями.
– Ми розуміємо, з якою метою ворог прийшов у наш мирний дім – щоб знищити й поневолити, як він робив це протягом століть, стираючи нашу національну пам’ять, нищачи мову, культуру та церкву. Але ми зуміли відновити державну незалежність, зберегти українську ідентичність, мову та культуру, відновили незалежну автокефальну церкву. Надалі разом будемо робити все від нас залежне – кожен на своєму місці.
Після спільної молитви присутні поклали квіти до пам’ятного знаку Небесній Сотні та Героям АТО.
За годину до початку молитви прийшла Тамара Спірова, щоб відвідати могилу сина Ігоря на 4-му міському кладовищі. У Черкасах вона одна – рідні виїхали за кордон. Жінка змушена була покинути Херсонщину після приходу окупантів.
– Коли він був поранений, два місяці залишався поруч зі мною. Приїхав і нічого не розповідав – Ігор у мене розвідник-кулеметник, що не спитаєш, завжди відповідав: «Все добре». Мав чотири поранення. А після того, як у липні він поїхав назад, у вересні 2024 року мене викликали до військкомату й повідомили, що син загинув 20 вересня на Донеччині.
Тамара Василівна розповіла, що регулярно приходить на кладовище, щоб пом’янути свого сина, з живими квітами. Цього дня принесла невеличкий букетик.
Візит Митрополита Епіфанія до Черкас тривав і 7 вересня.
Юлія Капуш
реклама
