У Черкаській області від початку 2025 року зафіксували понад тисячу пожеж на відкритих територіях. Горить, зокрема, сухостій. Часто причиною таких загорянь стає людська необережність, а іноді це навмисне спалювання рослинних решток.
Чи справді спалювання сухої трави може спровокувати онкозахворювання, чи шкодить воно землі та яких корисних комах знищує — Суспільному розповіла заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
За словами речниці Головного управління держслужби з надзвичайних ситуацій області Оксани Крутоус, на відкритих територіях виникло 1 285 пожеж.
"Основною причиною таких пожеж є людський фактор — необережне поводження з вогнем".
Пожежа на Черкащині. Головне управління держслужби із надзвичайних ситуацій в Черкаській області
Може спровокувати рак
Спалювання рослинних решток та листя шкодить здоров'ю людини, пояснила Наталія Видра:
"За підрахунками, при згоранні однієї тонни листя утворюється дев'ять кілограмів мікрочастинок пилу, які під час вдихання осідають у дихальних органах людини, а також три кілограми чадного газу, який, зв’язуючись із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин", — зазначила вона.
Також фахівчиня додала, що дим від таких багать може спровокувати онкозахворювання:
"Разом із димом вивільняються пестициди та радіонукліди. Із листя й трави, що тліє, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що здатен викликати онкологічні захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини — одні з найотруйніших для людини речовин".
Вбиває сонечок і шкодить ґрунту
За словами Наталії Видри, крім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить і до інших загроз.
"Зокрема, у підпаленому сухому листі можуть згоріти зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їхня здобич — попелиці, які лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Тож спалюючи листя восени, ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні", — розповіла вона.
Крім того, додала фахівчиня, спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки та гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.
"За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт. При згоранні ж утворюється зола. Попри загальноприйняту думку, зола — дуже погане добриво. Спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту", — розповіла Наталія Видра.
На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння, зазначила фахівчиня.
"Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в два-чотири рази промерзання ґрунту", — додала вона.
Також у такій пожежі можуть загинути тварини, а в деяких випадках вони перекидаються на будинки, розповіла Наталія Видра:
"При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що, своєю чергою, може вбивати тварин та нищити рослини. Саме зі спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж. Існує також загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків".
Що ж робити з опалим листям?
Найбільш дружнім щодо довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування, зазначила фахівчиня.
"Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Якщо щороку прибирати листя в парках, через 20 років це призведе до зниження приросту деревини на 50 відсотків. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, у садах", — пояснила вона.
Також розповіла, як компостувати листя:
"Для цього складають у купи шириною два метри і висотою до 1,7 метра. В основу купи вкладають шар землі — до 25 сантиметрів. Кожен із шарів листя не має перебільшувати 30 сантиметрів. На цю ж купу можна скидати пташиний послід та рештки харчів. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост два-три рази перелопачують. Він вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за два-три місяці, при осінній — за шість-вісім"
Компостування можна проводити в траншеях глибиною до одного метра і шириною до півтора. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.
"Використовувати компост як добриво можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще чотири роки. Корисне використання компосту як прикореневе підживлення дерев і кущів", — зазначила Наталія Видра.
Порушникам — штраф
На тих, хто попри застереження фахівців все ж вирішить палити сухостій, чекає штраф. За словами речниці Головного управління держслужби з надзвичайних ситуацій області Оксани Крутоус, їх розмір залежить від того, хто палить:
- для громадян — від 3 060 до 6 120 гривень;
- для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 гривень.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису