Два роки тому 20-річний Андрій Чайковський, старший із чотирьох дітей канівців Яни та Сергія Чайковських, - написав рапорт про відрахування з третього курсу Харківського національного університету Повітряних Сил, аби замість військової теорії перейти до військової практики - стати на захист рідної країни від російських окупантів. Декілька разів хлопцю повертали рапорт, даючи можливість передумати й продовжити навчання. Але рішення Андрій ухвалив остаточно, уперся, як кажуть, «псіханув» і пішов на фронт... пише Дніпрова зірка
Так Андрій Чайковський став "Псіхом" - пілотом БпЛА у 2-у стрілецькому батальйоні 5-ї окремої важкої механізованої бригади.
Під час чергової відпустки Андрій Чайковський у Каневі зустрівся із журналістами "Дніпрової зірки", розповів про службу, чим займаються пілоти БпЛА та про те, як удвох із побратимом взяв у полон 4 росіян.
Про кар'єру військового Андрій мріяв із дитинства. Цілеспрямовано йшов до своєї мети - закінчив школу, вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил. Успішно навчався. Однак курсантське життя - постійні шикування на плацу, лекції, семінари, - були занадто нудними для Андрія. Він міг довчитися і вже за два роки стати офіцером, але вирішив інакше. Став звичайним солдатом. Утім, про своє рішення не пошкодував.
- Іде війна, а я сиджу в аудиторії, слухаю лекції, конспектую, знову слухаю лекції, готуюсь до практичних занять. Кожен день такий само, як попередній. А в цей час мої знайомі, мої родичі, зокрема, мій дядько і двоюрідний брат, воюють, - розповідає Андрій. - Мені хотілося змін, хотілося діяти, а не вивчати теорію війни.
- Зараз я виконую багато завдань - виявляю ворожу техніку та живу силу, корегую вогонь мінометів і артилерії, супроводжую нашу техніку та ще багато чого, - розповідає Андрій Чайковський.
У квітні 2025 року Андрій із побратимом успішно виконали чергове завдання на одній із ділянок фронту на Донеччині. А на зворотному шляху їхній дрон знесло у сіру зону поривом вітру. Аби не втрачати цінний прилад, хлопці вирушили на його пошуки. По дорозі натрапили на бліндаж, який здався їм підозрілим.
Оглянувши укриття, Андрій помітив, як із нього в їх бік цілиться дуло автомата. Усе вирішили долі секунди - аби залякати ворога, Андрій із побратимом відкрили попереджувальний вогонь - пустили декілька автоматних черг. Після цього вороги почали благати не вбивати їх і здалися в полон. Це були двоє російських штурмовиків. А вже наступного дня наші воїни знайшли спостережний пункт ворога, у якому взяли у полон ще двох орків. Полонені поповнили наш обмінний фонд.
реклама
