Сьогодні зарибнювали Кременчуцьке водосховище цінними видами риб (відео)

Другий рік поспіль Черкащина є лідером у зарибленні Кременчуцького водосховища.

Водосховище, як і весь каскад водосховищ, будувалось для генерації електроенергії, а також для забезпечення міст прісною водою. Це призвело до розвитку значної кількості фітопланктону.

Таким чином ще з радянських часів було прийнято рішення про створення риборозплідників на каскаді водосховищ, які б займались відтворенням рослиноїдних риб для боротьби з заростанням та заболоченням, а також забезпечення населення продукцією. Щорічно в Кременчуцьке водосховище необхідно вселяти 650 т товстолобика і 110 т білого амура.

Як повідомляють в ОВА, торік область вселила понад 66 тонн дворічки малька товстолоба в водосховище.

У 2025 році ця робота продовжується: передбачено 4 млн грн обласного бюджету, за які буде вселено 61,5 тонн малька товстолоба.

За показниками підтримки водних екосистем та відтворення  Черкащина має перше місце серед областей (393 тис. екземплярів вселено).

І за реалізацією програм зариблення та їхнім фінансуванням з місцевих бюджетів – також перше місце.

Присутній на сьогоднішньому заході Ігор Клименок, голова Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, говорить: 

У 2024 році ми провели перше зарибнення після реформи. Це щороку даватиме все більший приріст. У різних регіонах це забезпечуватиме продовольчу безпеку, а також сприятиме поліпшенню екологічного стану наших водосховищ. Ми поступово виходитимемо на імпортозаміщення, а згодом — і на експорт.

На сьогоднішній день: перший рік проведення аукціонів приніс до місцевих бюджетів понад 100 мільйонів гривень. Наразі сума становить 1 мільйон 200 тисяч гривень — саме на таку суму буде здійснено зарибнення водосховищ у двох локаціях.

Це — інвестиція в майбутнє, адже така діяльність створює сировинну базу і для Збройних Сил України, які закуповують, зокрема, товстолоба.

«Зараз триває війна, тому ми не можемо дотувати чи субсидувати рибну галузь. Але ті заходи, що відбуваються, — це продаж через аукціони сировини, кошти від якого повертаються в галузь. Треба розуміти, що 1 мільйон гривень, вкладений у зарибнення, повертається податками у розмірі близько 1,3 мільйона гривень», — зазначив Ігор Михайлович