Станом на третій квартал 2025 року на Черкащині працювало понад 600 бібліотек. Проте через призупинення державної програми поповнення фондів, а також вилучення російськомовної літератури, нині у закладах напівпорожні полиці.
З такими проблемами стикаються усі бібліотеки в області, розповіла Суспільному виконувачка обовʼязків директора Українського інституту книги Олександра Коваль.
Як працюють у таких умовах, що роблять, аби залучати читачів, та яку роль у цьому відіграють громади — у спецрепортажі Суспільного.
До місцевої бібліотеки села Лукашівка регулярно ходить Марія Афанасьєва. Щоб повернути прочитані книги та взяти нові:
"Я люблю такі про село, ми ще того покоління. Вірші люблю читати, Ліну Костенко".
Пані Марія обрала першу книгу, яку планує читати в новому році. Торік в бібліотеці взяла понад двадцять книг сучасних українських авторів:
"Хотілося б такого для душі, як ми в селі— щось сільське, про Україну, про її історію. Про молодь сучасну, про хлопців, завдяки їм ми тут живемо".
Проте актуальної літератури справді бракує і чи отримають її найближчим часом їй— поки невідомо, розповіла бібліотекарка Оксана Красюк. Останні чотири роки працюють без державної підтримки:
"Ми ж самі розуміємо куди ми маємо направляти кошти. Зараз ми маємо підтримувати наших військових, маємо підтримувати родини загиблих військових. Це зараз стоїть на першому місці. Але всеодно нам допомагають, не забувають. Якщо торік було близько 80 книг, то цей рік — близько 90 книг".
За словами бібліотекарки, аби поповнити фонди і замінити списану російську літературу, яка становила понад 30% усіх книг, беруть участь у грантових проєктах та не відмовляються від допомоги доброчинників:
"Якщо раніше це сприймалося «ну, нехай буде», говорили «какая разница», то зараз немає такого твердження. Їм є різниця, вони приходять і шукають сучасні, нові книги, запитують і класиків".
Бракує і дитячої літератури, додала місцева жителька Людмила Дернова. Сюди ходить по книги для онуків:
"Я своїй онуці, яка пішла у перший клас, питаю: Ти читала? Вона мовчить. «А зуби чистила?». — «Чистила». Так-от, кажу: Уяви, читать – як зуби чистить: треба кожного дня".
Аби збільшити кількість книг, з радістю приймають їх і в дарунок від читачів, додала Оксана Красюк:
"Приносять у різному стані книги, але все одно ми їх потім підклеюємо, протираємо".
Як розповіла виконувачка обовʼязків директора Українського інституту книги Олександра Коваль, фонди книгозбірень мають поповнюватися за рахунок державних, обласних чи місцевих програм. Залежно від підпорядкування закладів. Це означає, що сільські бібліотеки, передусім, мають фінансувати місцеві територіальні громади. У містах — міські. Обласні бібліотеки мають поповнювати за рахунок обласного бюджету.
Станом на третій квартал 2025 на Черкащині працювала 641 бібліотека. І це на 73 заклади менше, ніж до утворення громад, розповів начальник обласного управління культури Олександр Шабатін:
"Здебільшого були ліквідації закладів, як юридичних осіб. Частково здійснені реорганізації, шляхом створення із закладу, філії іншого закладу, центрального".
Усі вони, пройшли відповідну процедуру, додав Олександр Шабатін. Адже жодну бібліотеку в Україні не можна закрити без погодження Міністерства культури:
"Це обов’язкова вимога і якщо вона не дотримана і нас стає відомо про це, то це порушення законодавства".
Утім, такі випадки поодинокі. І якщо говорити про стан цієї галузі в області загалом, то в останні роки, попри брак фінансування, вона переживає скоріше часи розвитку, а не занепаду, зазначив Олександр Шабатін:
"Якраз от в цей період бібліотеки модернізуються, вони реагують на виклики. І зараз бібліотеки — це своєрідні центри. Інформаційні, суспільні, соціальні, багато функцій несуть і розширюється коло послуг".
Поруч з книгами для дорослих у черкаській бібліотеці імені Лесі Українки — дитяча література. І це одне з нововведень, запроваджене у всіх одинадцятьох книгозбірнях Черкас, розповіла керівниця міської централізованої бібліотечної системи Олена Шор. За її підрахунками, щороку їх відвідують понад 40 тисяч місцевих жителів:
"Є статистика саме відвідування бібліотек — це близько 300 тисяч відвідувань. Сюди входить також відвідування наших масових заходів. Тому, що бібліотеки задля популяризації української літератури, наших місцевих авторів, українських авторів проводять масову роботу, майстеркласи. У нас є такий проєкт «Книга в кадрі». У нас є невеличкий кінозал, де ми демонструємо фільми, які були екранізовані по книгах".
Але поряд з цим, передусім, люди йдуть по книги, додала провідна бібліотекарка Лариса Гаврилюк:
"Хоч і багато кажуть, що в бібліотеки ніхто не ходить, ми розуміємо, що це зовсім не так, адже дуже багато людей відвідують бібліотеки. Мабуть, як і у всьому світі — це люди тих категорій, які не можуть дозволити собі щось інше".
Адже нині ціни на книги, додала пані Лариса, стартують від трьох сотень до кількох тисяч гривень.
А ще на полицях міських бібліотек, так само, як і в Лукашівці, — книги, виграні в грантах та подаровані читачами, додала Олена Шор. І поки без цього не обійтися. Адже за роки війни їхній фонд зменшився майже на 40%, нині він складає 378 тисяч книжок:
"На перше грудня ми списали майже 150 тисяч тисяч російської літератури. Якщо ми списали стільки літератури, ми відчуваємо дефіцит".
Як працюють бібліотеки Черкащини. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
Що ж до підтримки з бюджету міста, як розповіла пані Олена, то у 2025 усі книгозбірні централізованої бібліотечної системи отримали книг на 50 тисяч гривень. Їх розподілили між усіма бібліотеками міста. Але цього не достатньо, розповіла працівниця міської бібліотеки-філії №9 Ірина Ятчук. До 2025 вона була виключно для дорослих, нині там обслуговують і дітей:
"Книг дали цього року вкрай мало. Діти дуже люблять читать сучасні журнали, їх на жаль мало й видають. Навіть ті декілька журналів, які виходять — «Весела перерва», «Однокласники», в нас немає фінансування на те, щоб їх підписати хоча б одному екземпляру".
За словами бібліотекарки, і вона, і колеги хотіли б, аби ці потреби фінансувала ще й держава. Так було у 2018-2021 роках. Тоді для місцевих бібліотек вдалося закупити понад три мільйони видань, розповіла виконувачка обовʼязків директора Українського інституту книги Олександра Коваль:
"З початком повномасштабного вторгнення війни державне фінансування припинено і не знаю, коли воно повернеться".
Зараз, як ніколи, важлива роль громад, і тут мова не лише про гроші, а й активність самих читачів, додала Олександра Коваль:
"Я розумію, що це може не функція бібліотеки вибивати кошти з депутатів сільської чи міської ради, але зберіться якось всі разом, робіть вимоги, пишіть і вам відкриють. Ми, на жаль, не маємо цього голосу громад, який скаже: ні, ми тут в Черкаській області читаємо, і читаємо дуже активно".
Як додала пані Олександра, у січні 2024 інститут книги провів моніторинг закупівлі книжок для місцевих бібліотек. Тоді розіслали запити у всі громади, де не ведуться бойові дії. Відповідь отримали від 57% опитаних, і з’ясували, що впродовж останніх двох років 42% громад проігнорували закупівлі книжок. Найбільше таких у Чернівецькій області, найменше — у Львівській. Що ж до Черкащини, то тут відповідь отримали від 43 громад з 65. Книжки закупили 16 громад на 913 тисяч гривень:
"За соціальними нормативами поповнення фондів має відбуватися на рівні п’яти відсотків на рік. Тобто, якщо в бібліотеці маленькій є тисяча томів, то 50 нових томів на рік має надходити. Але навіть, якщо виділити понад один мільярд з державного і місцевих бюджетів, то тоді на заміщення піде 100 років — це якісь нереальні цифри і нереальні масштаби".
Утім, попри таку реальність держава намагається фінансувати бодай якісь програми, розповіла завідувачка відділу формування фондів обласної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка Людмила Посипайко:
"У 2025 році за державною програмою, яка називається «Мистецький конкурс культурно-мистецьких проєктів» спрямованих на випуск книжкової продукції на бібліотеки Черкаської області всього надійшло 4369 примірників. Це в загальному, а на кожну бібліотеку — пʼять, шість, сім книг".
Фонди самої обласної універсальної бібліотеки імені Тараса Шевченка, яка по суті є координаційним і методичним центром усіх бібліотек Черкащини, у 2025 році поповнилися трьома тисячами примірників книг, розповіла директорка бібліотеки Людмила Дядик:
"Та література, яку ми отримуємо за програмами дуже якісна — переклади зарубіжних авторів, українські як класичні видання, так і сучасних авторів".
За словами черкащанки Наталії Назарчук, вона цікавиться сучасною літературою:
"Я майже всі твори Кокотюхи перечитала. Зараз нові ще є книжки, тут дуже багато літератури на будь-який смак".
Зокрема, додала, є і її улюблені книжки на історичну тематику:
"Ця територія дає можливість подорожувати з книгою по всій земній кулі, по всіх країнах. Мені подобається перегортати сторінки. Щось не так — я раз, перегорнула, пролистнула, ага, ні-ні, не йде. Є такі книжки, які важко читаються".
Анна Єраксімова приходить в бібліотеку по психологічну літературу. І тут є майже всі світові новинки, зазначила читачка:
"У Черкасах є оця культура читання, оця повага до знань, це дуже відчувається. Я приходжу сюди кожного місяця. Іноді частіше, щоб взяти нові книги, здати старі. Деякі вважають, що це старомодно — відвідувати бібліотеки, але це круто".
На полицях бібліотеки є й рідкісна народознавча, краєзнавча та галузева література. А ще — спеціалізовані збірки, укладені працівниками закладу. Те, чого не знайдеш в інтернеті, додала Людмила Дядик:
"Маємо також літературу іноземними мовами, 35 мовами світу. Маємо у фондах рідкісні і цінні видання, нещодавно створили електронну бібліотеку".
Нині вона налічує 427 примірників рідкісних та цінних книг, розповів завідувач відділу електронної бібліотеки Павло Нереденко:
"Саме сканування займає декілька годин, потім іде обробка, очищення цих книг".
Як працюють бібліотеки Черкащини. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
Ознайомитися з ними можна на сайті бібліотеки. Так само як і з анонсами заходів. Адже нині заклад — ще й культурний хаб, де проводять заходи та діють 17 клубів за інтересами, розповіла заступниця директорки Лариса Воскобійник:
"Клубів з вивчення англійської мови у нас шість. Це і кіноклуб, і пісенний і граматичний, для початківців. І що дуже важливо — два з цих клубів ведуть носії мови. Це дуже важливо саме в опануванні розмовної англійської мови".
Також працюють курси з вивчення корейської мови, додала пані Лариса:
"Охочих так багато, що їх ділять на дві групи. Вони вивчають не просто мову, а й історію, культуру, традиції, звичаї Південної Кореї".
За словами бібліотекарки Наталії Упенко, також на базі бібліотеки свої навчання проводять й інші організації:
"Коли ми проводимо якісь заходи для внутрішньо переміщених осіб, в Черкасах їм навіть можна не пояснювати де це — кажеш, що це обласна бібліотека — вони її знають, вони її люблять".
Таким майданчиком є й міська бібліотека-філія №9. Там у межах проєкту "Дія. Освіта" люди поважного віку освоювали цифрову грамотність, розповіла його кураторка Катерина Холупняк:
"Бібліотека — це доступне місце, про нього знають всі. Тут є телевізор, комп’ютери нам не потрібні, так як ми вчилися працюватися в смартфонах".
Зокрема, вчилися онлайн сплачувати "комуналку", записуватися до лікаря і замовляти ліки, розповіла слухачка курсу "Дія.Освіта" Марина Краснокутська:
"Ліки в аптеках в інтернеті шукаю, дивлюся де найдешевше. Особливо мені сподобалося останнє заняття про штучний інтелект, дуже-дуже багато узнали".
Такі заняття відбуваються у трьох міських бібліотеках, пояснила завідувачка профільного відділу централізованої бібліотечної системи Анна Ляшенко:
"Це може бути корисно людині, яка хоче цілком змінити свою професію – інший напрямок, інший профіль обрати або навіть для тієї людини, яка тільки починає освоювати якісь цифрові навички".
Цифровізацію активно впроваджують і в самих бібліотеках. І з 2023 року для місцевих жителів тут працює автоматизована інформаційна програма "Коха", додала Олена Шор:
"Вони можуть зайти на посилання електронного каталогу і подивиться в якій бібліотеці є та чи інша книжка, яка їх цікавить, замовити цю книжку в бібліотеці і прийти її отримати. Не тільки в центральній бібліотеці, а по всіх бібліотеках нашого міста".
Як працюють бібліотеки Черкащини. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
Це спрощує роботу й самих бібліотекарів. Адже в єдиній базі є і всі читачі, книги їм видають з допомогою сканера, розповіла бібліотекарка Марина Дорошенко.
"Поки є попит — будемо ми працювати для людей", — додала вона.
Але така цифровізація і забезпеченість книгами реальна не для всіх бібліотек. Тож тут мають включитися громади, додала Олександра Коваль:
"У наступному році збираються запровадити вперше таку програму надання субвенцій для тих територіальних громад, які виділять кошти на поповнення бібліотечних фондів у власних бюджетах — це нам покаже саме ті громади, які активні і які зацікавлені в розвитку своїх мешканців, а тоді дивись за ними підтягнуться й інші".
реклама
