Відключені звукові світлофори у Черкасах, зі слабким звуком чи неправильно встановлені біля пішохідних переходів — все це відмічає у роботі цих пристроїв черкащанка, яка очолює обласну організацію Українського товариства сліпих та має слабкий зір, Алла Козлова.
Новий світлофор на Сумгаїтській. Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко
Перші звукові світлофори у Черкасах почали встановлювати для людей із порушенням зору близько десяти років тому, пише Суспільне. За цей період виникали різні ситуації, коли пристрої не працювали, проте завдяки зверненню містян їх лагодили. Нині місто працює над тим, щоб якомога більша кількість пішохідних переходів були звуковими, розповів "Українському радіо Черкас" директор департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Черкаської міської ради Сергій Отрешко:
"Так, ці світлофори вимикалися, вмикалися, вимикалися знову — залежно від того, хто більше скаржиться: люди, які його потребують, чи люди, які живуть в будинку над світлофором. Така приблизно історія у Черкасах".
Сергій Отрешко не виключає й того, що звуковий сигнал на цих пристоях можуть приглушувати, чи, навпаки, робити гучнішим:
"Я пам'ятаю ці постійні скарги від жителів міста. Я точно не пам'ятаю, скільки таких світлофорів по місту, близько десяти, мабуть. На Байди — Шевченка точно є, Шевченка — Університетська".
Чи є плани щодо збільшення кількості таких світлофорів по місту, Сергій Отрешко відповів так:
"Наскільки мені відомо, УТОС отримали близько десяти світлофорів. Тепер вони повинні визначитись найближчим часом, де вони хочуть їх встановити, і передадуть нам для встановлення, і ми в цьому році встановимо".
Алла Козлова пояснила, що через непостійну або неякісну роботу звукових світлофорів, незрячі або люди зі слабким зором не лише відчувають дискомфорт, а й ризикують своїм життям та здоров'ям. Через це, зазначила пані Алла, щомісяця доводиться подавати звернення до профільного департаменту вуличної інфраструктури, до комунальних служб та до новоствореної ради безбар'єрності міста, щоб робота таких звукових світлофорів у Черкасах була належною.
За словами пані Алли, окрім звукових світлофорів, які встановлені, не завжди працюють, у центрі міста на одному із пішохідних переходів з'явилися два голосові: вони говорять про дозвіл чи заборону руху українською мовою. Проте, за словами пані Алли, цього недостатньо, адже розміщення одного з таких пристроїв досі не відповідає вимогам, які б сприяли комфортному переходу дороги незрячими:
"Ми працювали з тими, що озвучені пищалками — вони десь виключені, десь розібрані. Десять світлофорів у мене забрала міська рада, пообіцяла поставити. Говорящий світлофор встановила міська рада завдяки тому, що ми безкінечно говорили про них. Але ж його доробити треба, поставити мало. Говорила в міській раді, що є світлофори, які проговорюють голосом: перехід дозволено, перехід заборонено. Мені говорили, що такого немає. Я кажу: як же немає, якщо в нас навіть в Корсуні-Шевченківському є, якщо в нас в Умані ці світлофори стоять".
Зголом такі світлофори поставили, однак, як зазначила Алла Козлова, на думку людей з порушеннями зору, — неправильно:
"Потім поставили, але не так, як би хотілося незрячим. Це ставиться для незрячої людини, завдяки цьому голосу вона орієнтується, що тут перехід. Воно стоїть між алеями, і люди йдуть не туди, куди треба, бо вони йдуть на голос. Незряча, тотально незряча людина на звук реагує. Ми попросили переставити світлофори. На сьогоднішній день воно стоїть не з того боку. Людям, які мають зір, навіть мені, з залишком зору, нібито нормально. Я запитувала: хлопці, ви ходили, як вам, нормально? А вони кажуть: ні, та сторона, що біля Будинку торгівлі, там добре, а поблизу Макдональдса — не на тому місці, він повинен стояти з боку переходу. Це безкінечна епопея з цими світлофорами. Я не знаю, чи воно колись закінчиться, чи ми будемо постійно нагадувати про те, що треба отак, а не отак, треба включити, а не виключити".
Як зазначила Алла Козлова, звукові світлофори часто вимкнені через скарги мешканців ближніх будинків:
"Люди скаржаться, бо їм заважає. Я розумію, що комусь може заважати вночі, але я не думаю, що незрячі люди самі ходять так пізно. А у світлу добу є шум машин, тож я не думаю, що так сильно комусь може заважати. Тому я дуже сильно прошу моніторити цю ситуацію. На світлофори були спрямовані скажені гроші для того, щоб вони працювали і давали якусь користь".
У 2025 році обласна організація УТОС мала змогу перевірити звукові світлофори, що були встановлені у Черкасах раніше. На період моніторингу ситуація з роботою пристроїв поліпшилася. Проте ненадовго.
Нині знову доводиться звертатися до відповідних служб із проханням вимкнути світлофори зі звуковими сигналами в тих місцях, де вони встановлені біля пішохідних переходів, розповіла Алла Козлова:
"Минулого року у нас був цілий проєкт, витрачені кошти були на моніторинг світлофорів, на яких стоїть озвучка. Якщо ви звертали увагу, на перехресті Смілянської — Гоголя стояв досить потужний сигнал. Він, в принципі, задовольняв нас. На сьогодні він не працює. Стояв на Будинку торгівлі, стояв поблизу міської ради, стояв біля Першої поліклініки, на Смілянській, біля вокзалу, біля літака — багато їх по місту було. Тоді їх встановлювала міська рада, але пристрої брали частково у нас, бо колись спонсор нам виділив їх. Торік ми робили моніторинг по цих об'єктах, тож більша частина цих перехрестів була неозвучена. Коли ми вже почали підіймати кіпіш, міськрада ніби зреагувала і начебто світлофори повмикали на той період, коли у нас був проєкт. На сьогодні — та ж сама картина, що і була до моніторингу".
За словами Алли Козлової, найбільший дискомфорт під час переходу дороги без звукового світлофора відчувають насамперед незрячі, хоча і для людей зі слабким зором теж можуть виникнути такі ж проблеми. Почастішали ситуації, коли частина перехрестя чи пішохідного переходу озвучена, а частина — ні. Це вводить в оману незрячих та створює їм додатковий дискомфорт, а то й небезпеку під час руху, пояснила пані Алла.
Очільниця Черкаського обласного УТОСу Алла Козлова додала, що потреба в супроводі незрячих та людей зі слабким зором через звукові пристрої виникає не лише під час переходу дороги вулиці, а й під час потрапляння до будь-яких громадських закладів міста:
"Це б значно спростило їхнє життя і дало б можливість почуватися більш комфортно серед інших людей та, зайвий раз не привертати уваги сторонніх. Ось прийшов незрячий у заклад, чує, що десь там люди шаркають — значить, там вхід. І починає лапати стіни зверху до будинку, шукати табличку. Ну, куди це годиться? Я казала, що озвучка повинна бути на всіх входах в організаціях, які спілкуються з людьми, щоб це, звісно, було на понижених децибелах, щоб воно нікому не заважало, але щоб воно було. Можна взяти за основу, як в інших містах робиться, бо є ж міста в нас з високим рівнем доступності".
реклама
