Кургани на Черкащині можуть зникнути через 20 років і навіть раніше. Таку думку висловив начальник відділу охорони культурної спадщини Черкаської облдержадміністрації Микола Суховий в коментарі «Газеті по-українськи».
– На Лівобережжі Черкащини, де легкі суглинисті землі, під час оранки з кургану, висотою 1 метр, стягується 10 сантиметрів ґрунту. На Правобережжі, де земля щільніша, – 5 сантиметрів. Процес дуже важко зупинити. У 1992-94 роках землі історико-культурної спадщини потрапили в розряд орних земель. Відтоді почали активно розорюватися. Хоча в нашій області встигли зарезервувати значну частину земель для обміну. Часто земельні органи не зазначають кургани на людських паях. Власники йдуть до нас за погодженням і дізнаються про наявність курганів. Тоді пропонуємо їм обмін на землю без кургану. В інших областях резерв таких земель не зробили. Тому їм міняти нема на що, – розповів фахівець.
Суховий каже, що трапляються випадки, коли орендарі не погоджуються на розкопки орендованих земельних ділянок.
– Тоді можемо оштрафувати на таку суму, що орендарю далі буде невигідно займатися бізнесом. У більшості випадків вони це розуміють і на конфлікт не йдуть, – повідомив він.
Микола Олександрович каже, що великої загрози решткам Змієвих валів, що збереглися на Черкащині, не існує.
– У нас є Змієві вали в Шполянському (на межі з Кіровоградською областю) Корсунському, Лисянському, Звенигородському районі та на Лівобережжі в долині Дніпра. За допомогою цих валів хлібороби Лісостепу боронилися від скіфських кочівників із півдня. Частина валів залишилися недосипаними через скіфське завоювання. Часто за Змієві вали приймають оборонні споруди окремих міст. Зокрема, не є Змієвими валами залишки фортифікаційних споруд біля села Колодисте Тальнівського району, – каже історик.
реклама
