Ще одна маленька долонька залишила свій слід на Скелі переможців у блоці дитячої онкології та гематології Черкаського онкоцентру. Ярославі Лапіній 6 років, і майже два з них вона боролася зі злоякісним захворюванням крові. Нині дівчинка завершила лікування та перебуває в ремісії.

«Довірилися лікарям – і перемогли»

– Коли Ярославі було 4 роки, у неї сильно почав боліти живіт. Звернулися до лікаря, здали аналізи, результати були поганими, тож нас відразу направили до Черкаського онкоцентру. Рік і сім місяців тривало наше лікування тут, і от нарешті наша доня в ремісії, – розповідає мама дівчинки Леся Лапіна.

За її словами, найважчим періодом стали перші курси хімієтерапії, які Ярослава переносила дуже тяжко. Згодом, каже мама, стало легше – і не лише фізично.

793337326_1607315261187081_3970724537962994186_n

– Я дуже вдячна лікарям за вчасно надану допомогу, хороше лікування та постійну підтримку. Навіть коли ми приїжджали додому, завжди були на зв’язку. Із будь-якими питаннями могли звернутися до медиків, – ділиться пані Леся.

Сьогодні дівчинка вже нічого не боїться лікарень. Навпаки – радіє, коли бачить лікарів та медсестер, і залюбки спілкується з дітьми, які зараз перебувають у блоці.

– Донечка почувається набагато краще, вона активна, весела, – каже мама. – Я бажаю всім батькам, які стикаються з такими хворобами дітей, терпіння, віри в те, що все буде добре, що хворобу вдасться перемогти. І найголовніше – довіритися лікарям та не зволікати.

Погляд лікарів: одна з наймолодших пацієнток відділення

Завідувачка блоку дитячої онкології та гематології Оксана Глухарева розповідає, що Ярослава потрапила до медзакладу з досить серйозним діагнозом і була однією з наймолодших пацієнток відділення.

– Навіть у певний період займалися пошуком донорів, адже побоювалися рецидивів. Проте ми впоралися із цим злоякісним захворюванням крові. Зараз дитина перебуває в ремісії, вона завершила лікування, буде приїжджати до медзакладу лише на обстеження. Дівчинка досить активна, комунікабельна, дуже щира. Ми її так і називаємо – Яся, – розповідає Оксана Володимирівна.

Дзвін на честь перемоги

Завершення цього важливого дня для Ясі було особливим. Щоб він запам’ятався дівчинці надовго, вона мала змогу гучно подзвонити у дзвін, сповістивши всіх про завершення лікування. А ще отримала омріяні подарунки та солодощі.


реклама

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100