Як ветеранам та їхнім родичам впливати на рішення влади, які існують місцеві програми підтримки та де шукати на це фінансування? У міській раді Корсуня-Шевченківського розпочався інформаційний захід «Ветеранська політика у громаді: від розуміння до участі». Подія об'єднала представників місцевої влади, експертів та громадськість задля посилення спроможності ветеранів.
Захід реалізується в рамках проєкту «Посилення спроможності ветеранів та членів їхніх сімей до участі у формуванні та реалізації ветеранської політики в цільових територіальних громадах Черкаської області». Ініціативу втілює ГО «Черкаський правозахисний центр» у межах проєкту «Фенікс: Сила спільноти», який виконується Фондом Східна Європа за підтримки Європейського Союзу. Для України, яка йде шляхом євроінтеграції, це ще й практика європейського підходу: рішення, що стосуються людей, ухвалюють разом із ними, а не замість них.
Від базових потреб до розвитку: що обговорювали
Учасники розглянули базові принципи державної ветеранської політики та розподіл повноважень між державними органами й місцевим самоврядуванням, акцентуючи на ролі самих ветеранів та їхніх сімей у формуванні цих рішень. Окрему увагу приділили наявним програмам, послугам і заходам підтримки в Корсунь-Шевченківській громаді, роботі профільних підрозділів і порядку взаємодії.
Протягом дня учасники вивчали, як формується місцева політика: від вивчення потреб і планування бюджету до реалізації конкретних практичних кейсів. Обговорювали й механізми впливу ветеранів на прийняття рішень через участь у консультативних, робочих групах та дорадчих органах, а також подання місцевих ініціатив.
Під час заходу презентували експертну команду, зокрема національного експерта з питань місцевого самоврядування Дмитра Науменка, фахівця з налагодження взаємодії між громадським сектором та органами влади. Також розповіли про ініціативи Консультативної ради з питань підтримки ветеранів при Черкаській обласній раді.
Голова ГО «Черкаський правозахисний центр» Тарас Щербатюк розповів, що організація працює з 2014 року, і пояснив логіку проєкту:
«Ми працюємо в цьому напрямку ще з 2014 року і бачимо, що ситуативне закриття нагальних потреб вже не дає того результату, на який ми всі розраховуємо. Наше завдання — допомогти громаді перейти від базового рівня підтримки до рівня розвитку. Спочатку переконаємося, що першочергові потреби закриті, а далі — по сходинках піраміди реінтеграції — будемо створювати умови для повноцінного розвитку ветеранської спільноти».
За його словами, протягом восьми місяців правозахисники працюватимуть у громаді, щоб удосконалити нормативні правові акти й визначити потреби ветеранів. Це потрібно, щоб побачити, де будуть ветерани за п'ять років, і збудувати лінію реінтеграції та адаптації. З міським головою вже підписали відповідний нормативний документ. Розробка нової стратегії розрахована на перспективу від трьох до п'яти років, щоб чітко бачити й будувати маршрут адаптації ветерана в громаді.
Робота включатиме серію інформаційних сесій, робочих груп та анкетування серед ветеранів, членів їхніх родин, а також сімей загиблих і безвісти зниклих Захисників. Правозахисники підкреслюють, що не збираються нав'язувати громаді готові шаблони:
«Ми не приїхали диктувати, що вам робити — наприклад, розвивати спорт чи якийсь інший напрямок. Ми прагнемо почути саме ваш запит. Наше завдання — допомогти реалізувати ваші ідеї на високому якісному рівні та залучити для цього всі можливі зовнішні й локальні ресурси».
Що вже є в громаді: голос влади і ветеранів
Корсунь-Шевченківський міський голова Віталій Мацюк підкреслив важливість того, щоб усі запроваджені ініціативи відповідали реальним потребам людей і працювали на конкретний результат:
«Для міської ради найголовніше — щоб усе це робилося не „для галочки", а дійсно на допомогу людям і громаді. Приємно, що коло партнерів, які опікуються підтримкою ветеранів, розширюється. Наміри хороші, і міська рада в міру своїх можливостей буде максимально сприяти реалізації всіх задуманих проєктів».
Детально проаналізували, як функціонує система підтримки військовослужбовців та їхніх родин у громаді. Заступниця міського голови Людмила Сімшаг презентувала напрацьовану структуру соціальних, медичних та освітніх послуг. Як підкреслила посадовиця, громада однією з перших у Черкаській області створила потужний реабілітаційний центр на базі місцевого медичного закладу:
«Ще на початку 2023 року ми відкрили реабілітаційний центр для ветеранів, захисників, захисниць та їхніх родин. Вже функціонує відділення протезування, а також розгорнуто відділення психологічної реабілітації. Усі ці заклади та послуги фінансуються безпосередньо з міського бюджету за підтримки міського голови та депутатського корпусу».
У громаді діє розгалужена мережа соціального захисту. У Центрі соціальних служб створено окремий відділ роботи з ветеранами, де вже працюють двоє спеціалізованих фахівців із супроводу ветеранів та їхніх сімей. Діти ветеранів, учасників бойових дій та загиблих Героїв забезпечені безкоштовним харчуванням у закладах загальної середньої освіти та дитячих садках за рахунок місцевого бюджету.
«Якщо державне законодавство не встигає за потребами часу, міська рада розробляє та ухвалює власні положення й цільові програми підтримки. Зокрема, діють програми матеріальної допомоги родинам загиблих, зниклих безвісти та тим, хто повернувся з полону», — розповіла Людмила Сімшаг.
Окрему увагу під час дискусії приділили вшануванню пам'яті полеглих Героїв та облаштуванню Алеї Героїв. Наразі триває розробка єдиного положення, яке регулюватиме порядок розміщення портретів Захисників.
«Тут обов'язково буде діалог і будуть ураховані думки громадськості. Якщо громада проголосує за розширення переліку та розміщення портретів ветеранів, які померли вже після звільнення з військової служби, це обов'язково буде враховано й затверджено», — підкреслила заступниця міського голови.
Погляд зсередини ветеранської спільноти розповів Валерій Мотуз, ветеран російсько-української війни, голова громадської організації, військово-патріотичного об'єднання «Корсунь-Шевченківська Січ». Воно виросло з потреби ветеранів, які повертаються з війни, мати місце для спілкування та вирішення нагальних питань. Сьогодні це одне з найбільших і найпотужніших ветеранських об'єднань громади. Першим кроком до ветеранської політики стало саме об'єднання людей. Повертаючись із фронту, ветерани шукали простір, де можна не лише поспілкуватися, а й розв'язати побутові та правові проблеми. Таким осередком стала організація, створена Валерієм Мотузом разом із побратимами.
Організація працює відразу в кількох напрямках: волонтерська діяльність і робота з молоддю: цикли занять для учнів шкіл та студентів місцевого коледжу; правозахист: допомога ветеранам у складних життєвих ситуаціях; співпраця з фахівцями щодо підтримки ветеранів; спорт: створення спортивних майданчиків на базі різних закладів і просторів, щоб ветерани могли брати участь у змаганнях.
Спортивний напрямок уже дає результати. На змаганнях «Бійці духу» команда Корсунь-Шевченківської громади, найчисельніша з-поміж учасників, виборола 8 медалей на районному етапі та 2 медалі на обласному. Медалі здобули безпосередньо члени організації. «Січ» співпрацює з багатьма спілками та ветеранськими об'єднаннями, зокрема з Черкаською спілкою ветеранів і Центром життєстійкості.
Організація хоче залучати до спільних заходів різні групи: дітей, молодь і людей літнього віку. Ці заходи мають бути не одноразовими, а регулярними й серійними, наприклад щотижневі зустрічі для жінок чи молоді з участю ветеранів.
«Як говорять, заходи для ветеранів без ветеранів не повинні проходити. Ми намагаємося зробити так, щоб будь-який захід проходив у співучасті ветеранів», — каже Валерій Мотуз.
Десять громад і опитування: що буде далі
Корсунь-Шевченківська громада не єдина. У рамках проєкту «Черкаський правозахисний центр» проводить анонімне опитування в десяти громадах області: Багачівській, Городищенській, Золотоніській, Єрківській, Кам'янській, Корсунь-Шевченківській, Лисянській, Смілянській, Степанецькій та Чорнобаївській. Його результати мають лягти в основу місцевої ветеранської політики.
Допомога ветеранам на папері і в громаді часто виглядає по-різному. Щоб побачити цю різницю, організація запросила до розмови тих, кого політика стосується безпосередньо: ветеранів, ветеранок, людей з інвалідністю внаслідок війни та членів їхніх родин. Організатори хочуть з'ясувати, яких послуг і можливостей сьогодні бракує, з якими бар'єрами ветерани стикаються після повернення до цивільного життя, які питання треба вирішувати першочергово і що варто врахувати, формуючи політику на рівні громади. Відповіді анонімні, а результати використають лише в узагальненому вигляді для аналізу потреб та підготовки практичних рекомендацій і місцевих рішень.
Ветеранів на Черкащині багато, інфраструктура підтримки вже є. Проте наявність послуг не гарантує, що вони відповідають потребам. Тарас Щербатюк розповідав, що увага до теми виникла ще у 2014–2015 роках, коли стало зрозуміло, що нормативної бази немає, а місцева влада не знає, як підтримувати ветеранів після повернення з війни. Після повномасштабного вторгнення кількість людей, яким потрібна підтримка, суттєво зросла.
Учасники нещодавньої презентації підходів організації оцінили стан справ без прикрас: у громадах області системи підтримки дуже різняться, десь є цілі відділи, а десь лише один фахівець. Заходи нерідко проводять «для галочки», а стратегічних документів у місцевих радах майже немає. Саме це опитування має допомогти замінити припущення даними. Опора на дані та залучення самих ветеранів до розробки рішень відповідає європейським підходам до місцевого самоврядування, а проєкт, який підтримує Євросоюз, показує, як євроінтеграція відбувається не лише на рівні законів, а й у конкретних громадах.
Назарій Вівчарик
реклама
