Черкаська волонтерка і журналістка Вікторія Хамаза розмістила в соцмережах емоційний допис із закликом донатити. Привід, за її словами, дало одне з найважчих повідомлень, які вона отримала за час волонтерства.
Напередодні Вікторія опублікувала фото у сторіс. У відповідь їй написали: «Це рука мого батька».
За словами волонтерки, ці слова одразу викликали в пам'яті болючі образи: маленькі холодні ручки вбитої у візочку дівчинки на Харківщині, яку поховали разом із мамою та візочком, і руки її власного тата, який виходить на балкон і забиває тютюн у гільзу.
«Я думаю про те, скільки всього можуть розповісти ці руки. Вони тримали зброю, обіймали дітей, заколихували онуків. Вони будували, захищали, любили», — написала Вікторія.
Найстрашнішим вона назвала не саме фото, а те, що за кожною такою рукою стоїть людина, яка більше ніколи не зможе взяти за неї рідну руку.
Свій допис волонтерка завершила закликом: «Підтримуйте. Поки є кого».
Реквізити для допомоги: