Аграрії Черкаської області помітно скоротили внесення мінеральних добрив. За даними департаменту агропромислового розвитку ОВА, у 2022 році господарства внесли 1328 тис. ц поживних речовин, а в 2023-му лише 786 тис. ц, тобто майже на 41% менше. У 2024-му було 818 тис. ц, у 2025-му 837 тис. ц, що на 37% нижче за показник 2022 року.
Відповідно впало внесення на гектар: зі 157 кг у 2022 році до 106 кг у 2025-му. Азоту на гектар вносять 72,6 кг проти 109,9 кг. Частка удобреної площі в 2024 році була найнижчою за шість років (74,3%), у 2025-му зросла до 80%, але до рівня 2020–2021 років (понад 83%) не повернулася. Посівна площа при цьому майже не змінилася: 934,7 тис. га у 2025-му проти 943,3 тис. га у 2022-му.
Органічні добрива ситуацію не компенсують. Їхній загальний обсяг зріс: з 913,3 тис. т у 2020 році до 1350,1 тис. т у 2025-му. Проте удобрюють ними лише близько десятої частини посівів: 10% площі у 2025-му, а в 2024-му лише 6,6% (62,1 тис. га).
Стан ґрунтів теж дає підстави для занепокоєння. За даними Черкаської філії ДУ «Держгрунтохорона», у 2024 році кислими виявилися 8,1 тис. га, або 18,3% від обстежених 44,6 тис. га в Звенигородському та Черкаському районах. Кислі ґрунти зазвичай потребують вапнування, а без збалансованого живлення добрива діють гірше. Вміст гумусу в обстежених ґрунтах у середньому становить 2,78%, це середній рівень.
Частину витрат на розвиток господарств покривають міжнародні програми. За інформацією департаменту, аграрії області отримують гранти за підтримки ЄС і ФАО (на ланцюжки доданої вартості, ягідництво, овочівництво та обладнання), а також технічну допомогу від USAID АГРО та Mercy Corps. Назв господарств-учасників, сум і результатів департамент не навів. Програм, які стосувалися б саме здоров'я ґрунтів, у відповіді немає.
Відповідь на запит видання "Прочерк"
реклама
