Політик-початківець Андрій Більда наголошує, що розпочав читати «Mайн Kампф» зовсім не тому, що підтримує ідеї автора книги Гітлера
Президента Федерації триатлону України, депутата Черкаської міськради від Партії Вільних Демократів Андрія Більду зацікавили книги історичного спрямування. Саме тому минулого тижня він розпочав читати книгу Адольфа Гітлера, яка стала ідеологічною основою німецького націонал-соціалізму, – «Моя боротьба».
Детальніше про це депутат написав у своєму Інтернет-щоденнику, де навіть поділився враженнями від прочитаних перших ста сторінок. Ось що пише Андрій Більда:
«Кажуть, що розумні люди вчаться на помилках. Цілком розділяю цю точку зору. Як і багатьом, мені хотілося б уникнути можливих помилок. І не лише у власному житті. Стосується це і більш глобальних речей – життя міста, життя країни, життя нинішніх поколінь. Можна казати, що одна людина – в полі не воїн, та від кожного з нас залежить більше, ніж ми думаємо. Наші вчинки є складовою нашої з вами історії. Саме тому мене зацікавили книги історичного спрямування.
Минулого тижня почав читати чергову з них. Цього разу – книгу «Моя боротьба» Адольфа Гітлера. Зовсім не тому, що підтримую ідеї автора. Прагну краще зрозуміти ключові події 20 століття. Як політика-початківця мене зацікавило: якими є справжні мотиви війни, у якій загинуло більше 50 мільйонів людей? Як політичній силі Гітлера вдалось отримати підтримку співвітчизників і на виборах 33 року легітимним шляхом отримати владу? Яким чином вождю німецького пролетаріату за стислий термін вдалось забезпечити роботою і хлібом шість мільйонів німецьких безробітних? На жаль, у «радянській» школі нам надавали не повну інформацію про причини початку війни. Тоді панувала інша ідеологія. Тільки у дорослому віці я почав отримувати нові знання, дізнаватись нові факти, співставляти їх…
«Учиться» истории - означает уметь искать и находить факторы и силы, обусловившие те или другие события, которые мы потом должны признать историческими событиями» - цитата з «Моєї боротьби»… Що ж, буду шукати факти.
Прочитав більше 100 сторінок. Склались перші враження. Зробив певні висновки.
Прочитавши більше ста сторінок цього твору Андрій Більда зрозумів, що його не можна читати людям «с неокрепшим умом»
«Моя боротьба» Гітлера – автобіографічний твір про перші життєві кроки хлопчика зі звичайної баварської родини. У ранньому віці він втратив сім’ю . В юності мріяв стати архітектором, а не лідером нації і покорителем світу. Цю книжку Гітлер написав у 1924 році під час тюремного ув’язнення у фортеці Ландсберг , куди він потрапив внаслідок вироку мюнхенського суду.
Книга відображає ідеї, які спричинили Другу світову війну. Відразу кидається в очі антисемітизм автора. Гітлер використовує популярну на той час ідеологію «єврейської загрози». В її основі лежить теза про захват світової влади єврейським народом. У своїй книзі Гітлер безапеляційно ділить людей на раси. І домінантна, на його думку, арійська. Гітлер пише про необхідність захвату «життєвого простору на Сході»: «Самым страшным примером в этом отношении является Россия, где евреи в своей фанатичной дикости погубили 30 миллионов человек, безжалостно перерезав одних и подвергнув бесчеловечным мукам голода других, и все это только для того, чтобы обеспечить диктатуру над великим народом за небольшой кучкой жидовских литераторов и биржевых бандитов». Так він описує ситуацію в тодішній Росії.
До речі, про час теперішній. З 2007 року книга Адольфа Гітлера «Моя боротьба» є забороненою в Росії, адже вважається екстремістським матеріалом.
Цей твір – дійсно не можна читати людям «с неокрепшим умом». Проте, на мою думку, він є важливим текстом, рекомендованим для вивчення тим, хто займається політикою. Вивчення не задля пропаганди ідей націонал-соціалізму, ні в якому разі! Вивчення як важливого з точки зору історії документу».
Насамкінець Андрій Більда радить читати книгу Адольфа Гітлера «політикам задля того, щоб ніколи не повторити рокових помилок, що призвели до світової трагедії».
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису