Сьогодні в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб разом із керівниками структурних підрозділів та представниками культурної еліти Черкащини обговорювали ескізи ювілейної продукції до святкувань 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, 60-річчя утворення Черкаської області та 70-ої річниці визволення області від німецько-фашистських загарбників.
Запрошені представники вишів області зауваження до ескізів мали незначні.
– Продукція, виконана майстрами, заслуговує на увагу. Суттєвих критичних зауважень до продукції немає. Але хотілося б висловити поради щодо панно «Черкащині – 60 років». Синьо-жовтра стрічка дещо неприродно зображена, – обережно висловила свою думку завідувач кафедри образотворчого мистецтва Уманського державного педагогічного університету Ольга Музика.
У відповідь на це зауваження голові Черкаської облдержадміністрації Сергію Тулубу здався неприродним колір фону.
– Колір неначебто «А на Марсі будуть яблуні цвісти». Воно таке червоне, неприродно виглядає, – додав Сергій Борисович.
До обговорення залучили й студентів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Вони почали критикувати роботу майстрів активно і без зайвих церемоній, хоча й попередили, що різко висловлюватися не можуть, бо ще студенти.
– Робота пророблена велика. Критикувати не буду, бо я сам студент. Це буде не критика, а зауваження, – зазначив студент шостого курсу ЧНУ ім. Б. Хмельницького Павло Задорожній і відразу перейшов до зауважень.
Так, герб області хлопцеві здалеку видався схожим на череп.
– Тому пропоную із нагрудного знака прибрати хоча б голову. Вона не читається взагалі, читається, як череп, – говорив під сміх присутніх студент. – Червону зірку ніхто не зрозуміє. Колос нам схожий на драпиння.
– Що-що? – перепитав Сергій Тулуб.
– Драпиння. Ну ганчірка. У мене абсолютно не виникло враження, що тут колосок зображений. Не сподобався фон, на якому написали «60 років області». На синьо-жовтому фоні було б читабельніше. Медаль схожа на брошку, бо дуже інкрустована. Портрет схожий на амулет, – «пройшовся» по недоліках Павло.
Наостанок Павло порадив виконати усю продукцію в одному стилі.
Студентка 4-го курсу Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Олена Комлева продовжила розгромний виступ колеги.
– У логотипі області багато намішано. Все, що стосується Черкаської області, ми повинні сюди втулити? Це не так. Ми повинні обрати щось головне, на чому й акцентувати увагу. Цифра «60» не читається. Тут наче якась збірка. Треба вирішити, що головне. Напис «Черкащина» – розбитий, написаний окремо. Над цим треба ще працювати. Так, тепер запрошення. З одного боку – воєнна тематика, а з іншого – вензелі. Це все треба доопрацювати! Повинна бути загальна концепція, загальний стиль. Оці невеличкі недопрацювання відразу помітні. Якщо вже друкувати, витрачати на це кошти, то потрібно робити гарний продукт. Медалі – стандартні, це треба все ще доопрацьовувати, – під сміх запрошених завершила студентка.
– Дякуємо. Дуже цікаві ваші пропозиції та зауваження, – сказав Сергій Борисович. – Бачите, треба залучати молодь до обговорення і все буде гаразд. Сьогодні вже деякі студенти чогось можуть навчити свого викладача! От маємо і позитивний результат, сподіваюсь.
Підтримав виступ студентів і викладач Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, Заслужений художник України Іван Бондар. Він не побачив в ексізах ювелірної продукції образу Черкащини.
– Колір та напис, як на отрутохімікатах. Так-так-так, жовтий, червоний – таке, як на отрутохімікатах, – почав висловлювати свою думку Іван Бондар. – Автор на комп’ютері стис голову Шевченка і вийшов колобок. Так цього колобка і вклеїли. Подивіться, як калина давить на голову образу Черкащини. Всі медалі висять на лисині Шевченка. А обрамлення, як рятівне коло. Яка стилістика оточення? Що ж це за образ вождя?
– Ну не вождь, а духовний лідер, – зазначив Сергій Тулуб, який до цього захоплено стежив за виступом художника та усміхався у відповідь на кожне його влучне порівняння. Однак заступник Сергія Борисовича Тетяна Прітченко та заступник голови облради Василь Касян слухали зауваження художника із сумом на обличчі.
– Оце і все! – підсумував свій виступ Іван Бондар.
реклама
Коментарі
Угу, у ВУЗі Кузьмінського на трибуні, ну-ну...... з трибуни в присутності бонзів, устами молоді говорить тільки думка Кузьмінського сформована під впливом бачення САМОГО.
Стрічка RSS коментарів цього запису