Проскурня знає, як потрібно призначати нового міністра культури

До в. о. художнього керівника черкаського театру Сергія Проскурні звернулись з питанням, кого він бачить наступним міністром культури. Свою відповідь Сергій Владиславович обґрунтував на своїй сторінці в соціальній мережі «Фейсбук».

Відповів він на це питання тезово.

«1) я – за розформування міністерства культури, як такого (але з таким складом ВР ухвалення рішень про адміністративну реформу НЕреально. Таким чином наскрізно інфікована система державного управління може себе безкінечно клонувати і заражати все нові й нові генерації);

2) на мою думку, в ситуації реальній міністром повинна стати особа ПОЗА мистецького середовища, кризовий менеджер. Але в нас, на жаль, немає інтегрованого у всі види мистецтва арт-критика, немає загальновизнаного авторитета. Якщо міністром стане представник одного з видів мистецтва, не факт, що баланс адмінресурсу буде дотримано для усіх;

3) ми завдяки ЄвроМайдану здобули правило громадського контролю над діями влади, значить саме це правило необхідно застосовувати в методиці обрання рішень».

Виходячи з цього, Сергій Проскурня пропонує такий план:

«а) створюється широка за представництвом усіх видів, жанрів і сфер культури і мистецтва з фахівців, які мають високий рейтинг і довіру в середовищах експертна комісія;

б) з найрізноманітніших джерел створюється довгий список претендентів;

в) велика експертна комісія опрацьовує довгий список і шляхом відкритої дискусії перетворює його на короткий список;

г) короткий список публікується і оголошується публічна Інтернет-дискусія, яка триває тиждень;

д) паралельно з цим кандидати опрацьовують концепції розвитку культури України до 2020 року і подають в експертну раду;

е) шляхом таємного голосування експертна комісія обирає претендента з короткого списку;

є) протокол рішення експертної комісії передається у Верховну Раду (якщо на той час не буде визначена кандидатура Прем'єр-міністра, дай Бог, щоби цю кандидатуру погодили з Майданом).

Процес видається довгим, але краще пройти таку процедуру, ніж потім мати проблеми», – вважає Сергій Владиславович. – «Окрім того, важливими вважаю негайне ухвалення:

- Закону про захист національного культурного продукту;

- Закону про захист національного інформаційно-культурного простору;

- Положення про Колегію міністерства культури (яка до цього часу виконувала декоративні функції);

- Положення про Громадські ради міністерства, обласних, районних і міських управлінь/відділів культури».

«От що відстоюю протягом останніх 20 років: сферу культури і мистецтва необхідно поступово (вибірково щодо видів і форм) переводити зі сфери споживання у сферу виробництва. Перш за все, шляхом ухвалення преференцій для сфери культури і мистецтва, створення 10-річних податкових канікул, покращення інвестиційного клімату. У такому контексті реформи підуть краще, не будуть лякати стару гвардію діячів культури, обтяжених званнями та регаліями. Таким чином контрактну систему, зафіксовану 21 статтею Закону України «Про культуру», буде впроваджувати простіше», – переконаний Сергій Проскурня.