Черкащани вже висувають Шкляра у Президенти

Черкаська зустріч із відомим письменником 15 квітня зібрала повний зал поважної публіки. На вечері сміялися, отримували автографи, вболівали за Україну та висували конструктивні пропозиції.

«Бережи Україну!» ­– з такої пісні  Черкаський камерний оркестр у залі колишнього будинку політичної просвіти розпочався вечір із ненагородженим лауреатом Шевченківської пермії-2011 Василем Шклярем. Публіка стоячи зустріла письменника і підспівувала хористам із рукою на серці. Далі було привітання відомого режисера Сергія Проскурні. В унісон цим думкам звучала промова самого Василя Шкляра. Проте не слова: «центр боротьби переноситься на Черкащину  у Холодний Яр», «де межа вашого терпіння, я у вас питаю?» багато важили у той вечір (позиція письменника щодо уряду «ксенофобів», «людоненавистиків» нам відома), а те, як їх сприймали присутні. Складалося враження, що всі «заражені» спільною ідеєю. Гучні оплески, вигуки «Слава Україні!» впліталися в загальну патріотичну атмосферу, яка панувала у залі. Навіть пан Василь, відчуваючи це, зауважив: «У мене таке враження, що я знову у Львові. Там, де мене зустрічав семитисячний натовп».

Черкаських патріотів зібрав Шкляр. Голова обласних письменників Валентина Коваленко та лідер осередку "За Україну" Віталій Коваль

Вечір не нагадував подібних зустрічей із відомими людьми. Була трибуна, але за нею ніхто не стояв. Шкляр та Проскурня сиділи за невеликим столом. Крім того, у межах зібрання відбувався діалог письменника та залу.

Андрій Юсов (рух «Холодноярська ініціатива») вручив Шкляру нагороду "мисливець на Табачника" за "громадський вчинок, що спричинив моральний осуд та наблизив політичний кінець міністра-українофоба"

Запитання публіка ставила у мікрофон, який стояв в одному із проходів, та віддавала у письмовій формі. Людей цікавило різне: введення історії Холодного Яру у шкільну програму, кухня 13-річної роботи над романом, участь Шкляра як актора у власному фільмі, ставлення церкви до холодноярських повстанців тощо. Хтось просто закидав автора компліментами типу: «Навіть якщо ви нічого монументального більше не напишете, для нас ви назавжди залишитеся генієм слова». На що Шкляр зреагував із гумором: «То можна вмирати?». Прозвучала й доволі несподівана пропозиція: «Я твоя однокласниця. Ти сидів позаду мене. Хочу зустрітися з тобою. Віра».  Засипали письменниками віршами з посвятами та словами вдячності.

Зібрав пан Василь і відомих людей. Народний депутат України Тарас Стецьків наголосив, що між Черкасами та Львовом є багато спільного. «Холодноярське повстання стало передтечією УПА. Навіть гасла черкасців «Воля або смерть» та галичан «Здобудемо українську державу або загинемо разом із нею» співзвучні», – сказав він.

«Гарячі ночі Холодного Яру» від Миколи Теліженка

Був у заповненій залі ще один народний обранець Володимир Філенко. За його словами, дух Холодного Яру має розлетітися по всій Україні.

Василь Шкляр щиро дякував усім гостям, зокрема і заслуженому художнику України Миколі Теліженку, який на вечорі подарував йому картину «Гарячі ночі Холодного Яру».

Шевченківська премія - з народних грошей

Упродовж півторигодинної зустрічі з письменником у фойє будинку політичної просвіти продавали роман «Чорний ворон». Усі охочі отримати автограф розкуповували книжки за ціною 40 грн. Як зауважив Володимир Філенко, до початку вечора вдалося зібрати 6350 грн.

Черга за автографом

Після закінчення «офіційної частини» люди вишикувалися у чергу, аби отримати підпис автора. Прикметно, що кожному Василь Шкляр залишав ексклюзивний автограф: «На щастя!», «Побачимося у Холодному Яру!», «Побачимось і переможемо!», «З Холодноярським вогнем у серці!» і т.ін.

Побачимося у Холодному Яру!»

Це була тепла, дещо навіть «хатня» зустріч. Про політику нагадували хіба що «пакунки», які роздавали на вході у зал (анкети, газети «Слово», «Козацький край», книжки «Що таке українська справа», «Відверта справа») та висловлена одним із присутніх пропозиція до Василя Шкляра: «оголосити себе кандидатом у Президенти». На що письменників відповів: «Я переконаний, що один голос у мене вже буде».