У будинку для дітей-інвалідів квартир вистачило не всім

Замість 16-ти обіцяних квартир у будинку для сімей з дітьми-інвалідами в Черкасах по Конєва, 15/1 з’явиться тільки 14. Обійдені б’ють на сполох.

У будинку, де вже є 67 квартир, з’явиться ще 14 – на першому поверсі, де планувалося розмістити так і не створений реабілітаційний центр. Спочатку тут думали зробити 16 квартир, але дві на законних підставах «відвоювали» собі «старі» мешканці – їм все-таки потрібно дітей-візочників десь оздоровлювати й залишати на час, коли доводиться йти з дому.

Коли замість 16 квартир з’являється 14, то зрозуміло, що є й обділені.

- Ми з дітьми живемо у комунальній квартирі без зручностей, у нас немає ані туалету, ані ванної – нічого, - скаржиться Віта Любченко, дружина інваліда з дитинства Руслана Любченка. – У пільговій черзі на житло стоїмо з 1995 року. Сподівалися нарешті отримати квартиру. Натомість нас зі списку викреслили, а включили тих, хто й так має своє житло – хтось приватизовану квартиру, а хтось – навіть приватний будинок.

Як каже Віта Любченко, її чоловік хворіє розсіяним енцефаломієлітом з дитинства. Вона вважає, що будинок має тільки назву «Будинок для сімей з дітьми-інвалідами», а не статус такого будинку. Отже, одна із 14 квартир має відійти їхній родині.

Жінку особливо обурює той факт, що, хоч будинок ще не здано в експлуатацію, визначені міськвиконкомом родини в нього вже вселяються. Це може позбавити Любченків будь-яких шансів довести своє право на отримання тут житла. Незадоволені самозаселенням новачків і ті родини, які вже давно мешкають у багатоповерхівці.

- У Черкасах черга на квартири починається з 1973 року, - пояснює начальник відділу житлового обліку міськради Олена Мельнишина. – Це – загальна черга. З 1979 року – першочергова черга. З 1982-1983 року – позачергова черга. Батьки Руслана Любченка стали на загальну чергу в 1988 році. А пізніше Любченко, будуче вже дорослою  повнолітньою людиною (19 років), в 1995 році став на першочергову чергу «по захворюванню». Коли в Черкасах побудували будинок для сімей з дітьми-інвалідами «візочниками» (статус будинку визначений рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради), споруду заселили від 3 поверху і вище. Перші два поверхи залишили під реабілітаційний центр та інші приміщення. Пізніше другий поверх переобладнали під житло, а тепер переобладнують і перший. Отже, у нас сьогодні планується здача 14 квартир.

Оскільки спочатку планувалася здача 16 квартир, а сімей з дітьми-інвалідами на візках було менше, у міськвиконкомі планували в решту квартир вселити дорослих «візочників».

- Любченко серед дорослих першочерговиків-«візочників» - третій у черзі, але у списку на заселення в цей будинок - 17. Так вийшло, що на сьогодні квартир у нас тільки 14. Якби батьки Любченка прийшли й стали на першочергову чергу одразу, коли він, ще дитиною, отримав інвалідність, він увійшов би до числа дітей-інвалідів й зараз квартиру отримав би. А так він, хоч і має інвалідність з дитинства, належить до числа дорослих «візочників» (такої пільгової категорії як власне «інвалід з дитинства» законодавством не передбачено). Зрозуміло, якби квартир було б більше або не забрали б ті дві квартири, він теж отримав би. А так – не поталанило. Ніхто не каже, що в нього нормальні умови проживання. Ні, вони погані. І він потребує поліпшення житлових умов. Але квартир – тільки 14...

У департаменті капітального будівництва облдержадміністрації, яке відповідає за спорудження нових квартир, «Прочерку» пояснили, що, справді, будинок в експлуатацію ще не здано. Роботи виконує ТОВ «СК Рестал». Заступник директора департаменту Олександр Мельниченко не виключив, що перший поверх, можливо, вже стихійно заселяється визначеними міськвиконкомом сім’ями. Це – незаконно. Але запобігти цьому він не бачить можливості.