У ці шевченківські дні в Черкасах відбувся показ фільму режисера Сергія Проскурні «Тарас Шевченко. Ідентифкація». Ідея його фільму одна з трьох, що отримала фінансову підтримку з боку Держкіно. А всього було подано 12 заявок…
– Найкращою рекламою голлівудських фільмів є сума, витрачена на їх створення. Наш фільм знятий за 580 тисяч гривень. Бо на три фільми, що пройшли відбір було виділено 3 мільйони мінус кошти, які забирає заявник на свої потреби, а це 30%. Наш фільм подавала студія «УкрКіноХроніка» і саме їй належало ці 30%. Я не можу сказати, скільки ми витратили. Бо нам віддали тільки частину цих коштів. По суті, ми знімали в кредит до нового року, а 31 грудня увечері нам дали частину коштів. Тобто в новий рік ми увійшли з колосальними боргами. Про наші проблеми при створенні фільму можна писати книгу, – розповів про вітчизняні реалії Сергій Проскурня.
Спонсором фільму виступив голова асоціації фармакологів України Петро Багрій. Завдяки його допомозі частину фінансових питань вдалося вирішити.
Тривалість фільму 52 хвилини. Фільм спершу був показаний на недільному Віче в Києві 9 березня. Вже 10 березня його показали черкащанам, яким він припав до душі. У фільмі режисер намагався показати Шевченка у сучасниках.
– Це абсолютно інноваційний проект. Такого підходу до Шевченка ще не було, - стверджує Сергій Проскурня.
Зйомки проходили не лише в Україні, а й далеко за її межами.
– Спершу знімали у Смілі, Звенигородці, у Межиричі, бо треба було увійти в ритм. А як члени команди притерлися, то ми зробили великий вояж на Бессарабію, а звідти – у Карпати. Ми намагалися показати різноманітні географічні точки. Бо там абсолютно різні люди. Обов’язковими в моїй концепції були зйомки за кордоном. Бо треба було зруйнувати ілюзію, що Шевченко цікавий лише в Україні і для українців. Тому ми знімали науковця в Австрії, політолога в Америці. До речі, це була й досить дороговартісна частина зйомок. Всюди нам немов сприяв дух Тараса Шевченка. Ми постійно відчували його присутність, – зазначив Сергій Проскурня.
Удача супроводжувала знімальну групу. За словами режисера, коли було потрібно – і дощ припинявся, і місцеві сприяли в зйомках, надаючи за потреби навіть житло. А мольфарка, яка потрапила до фільму Проскруні, навіть вилікувала його від тяжкої форми бронхіту.
Окремі зняті епізоди режисер вважає цілком повноцінними для самостійних фільмів.
До речі, Сергій Проскурня контактував із телеканалами, щоб показати фільм українському глядачеві 9 березня, проте зіткнувся з байдужістю.
– Продюсери, власники каналів – це люди, що жирують на медіа і ми з ними не змогли домовитися. Тема Шевченка їм абсолютно байдужа.
Нині Держкіно може віддати Проскурні тимчасові права на дистрибуцію, щоб фільм побачило більше глядачів, наприклад, за сприяння облкіно, на фестивалях, залучаючи кіноклуби.
– Є чудові зали в Одесі, Дніпропетровську, Луганську і навіть Єнакієво, – посміхається Сергій Проскурня.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису