Губернатор сам сів за кермо й з’їздив на Донеччину до земляків-прикордонників

Про подробиці свого перебування у Амвросіївці Донецької області, де служать черкаські прикордонники,  голова Черкаської обласної державної адміністрації Юрій Ткаченко поділився на своїй сторінці у мережі Фейсбук:

- Сьогодні (11 квітня) побував у гостях у наших прикордонників з Оршанця, які несуть службу на Донеччині. За кермом у дорозі проїхав на Донбас і назад у Черкаси півтори тисячі кілометрів. Приємно було бачити, наскільки високий бойовий дух у цих хлопців (80% особового складу частини - родом з Черкащини), а вони ж знаходяться на самій межі потенційного протистояння - там зовсім недалеко від наших кордонів скупчуються війська держави, яка захопила наш Крим. Ще раз переконався, як і у випадку з екіпажем тральщика "Черкаси": бойовий дух частини залежить в першу чергу від її командира. Ігор Момот - командир на своєму місці. Можливо, тому такий спокійний, що колись вже пройшов Афганістан, а тепер ще й почувається, що за плечима його прикордонників - рідна земля?
Облаштувалися наші воїни непогано, як для польових умов - навіть з електроенергією в наметах. А після сьогоднішньої нашої зустрічі вже у кожному з тих наметів і по телевізору невеличкому буде.
Цікаве місце, де стоять наші прикордонники. Не так далеко - величезні поховання часів Другої світової війни. Сім десятиліть тому тут полягло дуже багато як наших солдатів, так і окупантів-нацистів. Коли черкаські прикордонники рили траншеї, то знаходили кістки, рештки зброї, 9 снарядів викопали... Невже комусь знову захочеться це повторить, причому так, щоб воювали один проти одного внуки тих, хто разом боровся проти Гітлера? Правда - за українцями, бо ми - на своїй землі! 

"Пишаюся, бо саме цей прапор там майорить. Прапор майданів!!!", - коментує пост губернатора активіст Руслан Зоря

Зараз там, де майорить прапор Черкас і стоять прикордонники з Оршанця - це теж черкаська земля. Так само і Черкаси - місто, яке стало ще ближчим Донецьку, Луганську, Херсону, Чернігову, Одесі чи Львову. Проблеми зближують. Звісно, я не буду з частими візитами на кордоні, проте можу гарантувати: Черкащина про своїх солдатів не забуватиме й надалі!