Дільничні лікарні опинилися «поза законом»

Дільничні лікарні, які наразі продовжують функціонувати в Городищенському, Золотоніському, Лисянському, Маньківському та Черкаському районах (усього 8 лікарень), поєднують у собі перший та другий рівні медичної допомоги, а отже незрозуміло, яким чином їх слід фінансувати.

Про це заявив 30 квітня під час консультативно-координаційної ради з питань розвитку місцевого самоврядування в.о. директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Олег Найдан.

За сучасними підходами до фінансування охорони здоров’я, первинною меддопомогою (амбулаторія сімейної медицини, ФАП тощо) опікуються районні та міські центри надання первинної медико-санітарної допомоги. А другим рівнем меддопомоги (міські та районні стаціонари) – центральні міські та районні лікарні.

Оскільки дільнична лікарня поєднує в собі і амбулаторію, і стаціонарні ліжка, незрозуміло, до якого рівня меддопомоги її можна віднести та звідки фінансувати.

Сам Олег Найдан радить районним радам фінансувати амбулаторії через центри надання первинної медико-санітарної допомоги, а стаціонарні ліжка (у разі, коли їх у дільничній лікарні необхідно зберегти) – відносити до районної лікарні. Другий варіант – пряме фінансування дільничних лікарень з районних бюджетів. Але, з іншого боку, сучасні протоколи надання медичної допомоги другого рівня передбачають обов’язкове проведення загального аналізу крові, рентгену та УЗД, а ці дослідження далеко не завжди можна зробити на рівні дільничної лікарні.

Таким чином, як зазначив Олег Найдан, подальша доля дільничних лікарень залишається невизначеною.