За кілька днів розпочнеться найулюбленіша для більшості черкасців пора року – літо. А відтак – і період відпусток з відпочинком на природі.  Аби не зіпсувати настрою ні собі, ні рідним, слід пам’ятати не лише про приємності, а й низку небезпек, що чатують на містян на лоні природи. У теплу пору після виходу із зимової діапаузи розпочинається активізація іксодових кліщів, які є переносниками збудників ряду важких інфекційних захворювань, серед яких відносно нове, що виявляється у нашій області – це хвороба Лайма.

Іксодові кліщі широко оселяються в змішаних лісах, але зараз на них можна натрапити і на садових ділянках, і в дачних селищах, зелених зонах міст, у парках і скверах. Особливо бто їх на лісових галявинах, у ча-гарниках, на берегах струмків, на узбіччях лісових доріг і стежок.

Захворювання може проявитися через 12 днів після укусу або присмоктування кліща і супроводжується характерним проявом – почервонінням шкіри, що являє собою кільце шириною 2-5 см з більш блідим центром. У процесі свого розвитку зона почервонін¬ня переміщується до периферії, поступово гасне, зливаючись із непошкодженою шкірою. Часто разом з цими проявами у люди¬ни з'являється гарячка, головний біль, затверділість м'язів шиї, ломота всього тіла й млявість.

Якщо захворювання не лікувати у ранній стадії, то пізніше уражаються різні органи і системи організму: нервова, серцево-судинна, опорно-руховий апарат, селезінка та печінка!

Найбільш простим і надійним засобом профілактики захворювання залишаються заходи, спрямовані проти нападу кліщів: використання ефективних репелентів та застосування засобів індивідуального захисту.

До засобів особистої профілактики належить застосування щільно прилягаючого одягу. Голову необхідно покрити головним убором. Найкращим взуттям для лісу є чоботи.

Якщо кліщ присмоктався до шкіри, то знімати його треба дуже обережно. Краще змазати шкіру якимось жиром чи залити олією; жир закупорює дихальні отвори кліща, й він сам виходить на поверхню.

Важливо пам'ятати: що довше кліщ перебуває на тілі, то більше зростає його інфікуюча сила. Тому велике значення мають самоогляди та взаємоогляди тіла, які треба здійснювати кожні 3-4 години перебування в лісі та під час виходу з нього.

Якщо не вдалося самостійно видалити кліща, або з’явились перші ознаки захворювання, треба негайно звернутись до лікаря - хірурга, за направленням якого буде проведено лабораторні дослідження кліща на наявність збудників-борелій.

Комарі є переносниками ще одного захворювання, яке реєструється і на Черкащині – дирофіляріозу. Вони переносять личинок дирофілярій, які при потраплянні в організм людини розвиваються під шкірою. Виникає припухлість – горбик, який може незначно переміщуватися. Там і знаходиться ниткоподібна особина, яку потім видаляють хірургічним шляхом. Крім цих захворювань, комарі є переносниками малярії, японського (комариного) енцефаліту та гарячок.

Повноцінне спілкування з природою неможливе без купання та інших видів відпочинку на воді, де можуть мешкати носії інших, ще грізніших особливо небезпечних інфекцій – лептоспірозу та туляремії.

Більшість випадків лептоспірозу пов'язані з купанням та ловлею риби в непроточних водоймах, ставках. Лептоспіри потрапляють в організм людини через пошкоджену шкіру, слизові оболонки та шлунково-кишковий тракт. Заразитися можна при вживанні інфікованої води, фруктів, овочів, чи продуктів, забруднених виділеннями гризунів, а також при недотриманні правил особистої гігієни вдома і на виробництві.

Від моменту зараження до перших проявів хвороби минає від шести днів до трьох тижнів.  Починається лептоспіроз з раптового підвищення температури до 40 градусів за Цельсієм, загальної слабкості, головного болю, болю в м'язах, особливо в литкових. У розпалі хвороби приєднується нудота, кровотечі з носа, з'являється жовтяниця шкіри, а також крововиливи у шкіру й слизові оболонки, враження внутрішніх органів, в першу чергу нирок та печінки.

Туляремія – природновогнищеве інфекційне захворювання. Заразитися можна на території природних осередків, де збудник туляремії постійно зберігається в навколишньому середовищі.

Джерелом туляремії для людей є вологолюбні гризуни, зайці, ондатри, що мешкають в природних біотопах, особливо у вологих місцевостях, на водоймах. Тому найбільший ризик зараження – у мисливців, рибалок, сільгосппрацівників.

Збудник туляремії може проникати через шкіру та слизові, через травний тракт і через дихальні шляхи, він досить стійкий у навколишньому середовищі, особливо при низьких температурах.

Для туляремії поряд із загальними проявами хвороби – гарячкою, головним болем, слабкістю – характерне запалення лімфатичних вузлів і прилеглої тканини, яке називають бубон, що виникає близько до місця проникнення в організм збудника.

З метою запобігання зараженню на території природних осередків слід використовувати для пиття тільки кип'ячену воду. Для попередження побутових заражень – забезпечте непроникність гризунів до житлових та підсо¬бних приміщень, систематично проводьте дератизаційні заходи.

Про це інформує прес-служба МВК.

реклама

Інші матеріали по темі:


Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100