реклама Делікат

Громадська ініціатива «ТОЛОКА ЛЕГЕДЗИНЕ», Національний центр народної культури «МУЗЕЙ ІВАНА ГОНЧАРА», Державний заповідник «ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА», Народна кіностудія «МАЛЬВА» запрошують 21 червня на Купайл в село Легедзине, що на Тальнівщині. Свято відроджене з ініціативи громади села чотири роки тому.

Село Легедзине, що за 230 км від Києва, одне з багатьох, на перший погляд, звичайних сіл України. Особливу увагу до нього привернули кілька потужних подій, що відбулися тут протягом останнього десятиліття і викликали інтерес без перебільшення всієї України.

Щорічні Толоки з будівництва-реконструкції трипільських хат, зйомки громадського кіна «Чорний козак», встановлення пам'ятника повстанцям та купальське дійство, що відбувається щороку на унікальній території в органічній атмосфері села. Земля давніх та найбільших поселень трипільської цивілізації (а саме тут розташоване найбільше відоме на сьогодні трипільське поселення та функціонує державний заповідник “Трипільська культура”) змушує людей повертатися знову до Легедзиного. Гарні люди та потужна енергетика наповнює і не залишає нікого байдужим.

Цьогорічне Купальське дійство відбудеться рівно на день літнього сонцестояння і буде справжнім святом без сцени та режисури. Спілкування з природою та людьми, занурення у пласт давньої культури через спів, танці, забави.

Програма Свята:

1. Територія перед Музеєм трипільської культури:

12:00 — Початок свята: школа танців, показ виробів народних майстрів, екскурсії до Музею трипільської культури, майстер-класи.

14:00 — Відкриття художньої виставки:  «Козак і дівчина в народній картині»: колекція картин Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”.

15:00 — Громадська творчість: Школа традиційного народного танцю – керівник Ілля Фетисов  (протягом всього часу з 12.00 до 17.30), плетіння вінків, виготовлення витинанок, пташок, янголів, мотанок, прикрашання купайлиць, виготовленя великих скульптур з соломи та сіна (потім вони залишаться біля музею разом з кількома купайлицями як пам’ять про свято), лекція Ірини Ігнатенко «Таємниці жіночого тіла» (у музеї).

17:30 — Вшанування Героїв: коротке слово, хвилина мовчання, покладання землі з вул. Небесної Сотні до пам’ятника повстанцям.

18:00 — Театралізоване дійство-вистава (продовження «картинної» теми  «Козак і дівчина»): показ повстанських строїв різних часів та традиційних жіночих головних уборів, вінків.

19:00 — «Купальська хода»  від музею до купальського місця (з купайлицями, музикою та піснями).

2. Купальське місце

19.30 Підготовка до купальського дійства: прикрашання  Купайла вінками й стрічками, танці, ігри, козацькі забави (плетіння  вінків, співи, розваги).

21.00  —  Запалювання  вогнища і смолоскипів: «Вогонь і вода»  (купальське дійство-реконструкція свята Купайла): пускання на воду вінків; обряд напування Купайла та запліднення води.

22.00 Купальські ігрища.

3. Амфітеатр (або територія біля музею)

23.00 - 04.00  — Легедзинський кінопоказ

Також під час усього свята запрошуємо фотографів попрацювати «у своє задоволення», а після проведення Купайла в Легедзиному плануємо відібрати кілька десятків фото для створення альбому.

Свято розпочнеться на території заповідника «Трипільська культура» та продовжиться на Купалькому пагорбі.

Традиція святкування Купайла (свято Сонця) 7-го липня є досить пізньою і пов'язана з бажанням церкви позбутися атрибутів дохристиянських вірувань (хороводи, перестрибування вогню, звертання до Сонця). Повернення до Купайла в період сонцестояння є лише поверненням до давньої традиції і не є відновленням язичницького культу. Про це інформує відділ розвитку туризму та іміджевої діяльності Департаменту інвестиційно-інноваційної політики та зовнішньоекономічних зв'язків Черкаської ОДА.

реклама

Коментарі  

 
+7 #2 4 дон койот 18.06.2014 10:12
Не забувайте також і те, хто, коли і яким способом змусив наш народ зректися віри пращурів. Зрадник рідної віри князь Володимир (якого грецькі попи обзивають "рівноапостольни м" за цю зраду), маючи на меті залишитися при владі і залишити владу своїм нащадкам, приніс на мечах найманців віру, яка вольнолюбивий народ Русі обзивала рабами і насаджувала "божественне" походження влади. На той час, на скільки відомо зараз із різних джерел, рабство на Русі було (до речі, звалося воно "работа" див. Памво Беринда Лексикон словенороський) , але кожен для себе вибирав сам чи лишатися вільною людиною і самому відповідати за свої дії, чи стати рабом (за гроші чи з інших причин), щоб за нього відповідав його хазяїн, а від народження всі були вільними і рівноправними. Навіть діти рабів народжувалися вільними. І саме це дозволило Володимиру стати князем (наскільки відомо, він незаконний син князя і ключниці), і, мабуть, це те, що найбільше його дратувало, бо неугодного князя гнали в три вирви.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+8 #1 дон койот 18.06.2014 08:04
язичницька віра, як написано в прес-релізі, - це по-суті народна віра, яка була в нас до того, як підлі християни перевернули наш світогляд. Це всерівно що сказати, твоя мати погана, тож ось тобі краща мати. Язичницька віра відображала світогляд українців. Впринципі зрозуміло, чому церква так бажає відірвати народ від своїх прадавніх вірувань. Гроші, гроші і ще раз гроші, які треба заробляти попам....
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100