«Здорові дикі тварини бояться людей», – черкаський ветлікар про запобігання від сказу

Сказ залишається одним з найбільш небезпечних інфекційних захворювань. У 2013 році в Черкасах було три випадки захворювань тварин на сказ, а вже цього року – два, повідомив державний санітарний лікар Черкас Василь Загородній. Про причини розвитку хвороби та запобігання їй ми говоримо з ветеринарним лікарем Віктором Шокуном.

– Які причини виникнення сказу у тварин?

– Зараження через укуси. Вірус сказу передається через нервову тканину, оскільки через слину потрапляє на пошкоджений нерв. Потім цей вірус паразитує в нервовій тканині, по ній від місця укусу іде до мозку. Вже за 7-10 днів з’являються клінічні ознаки хвороби.

– Як зрозуміти, що дика тварина потенційно може бути носієм сказу?

– Собаки, коти стають агресивними, нічого не бояться, починаються порушення у психіці, поведінці тварини. Буває атипова форма, коли тварина, навпаки, ховається, поводиться не так, як завжди. Здорова дика тварина боїться людини, зустрічі з нею завжди уникатиме. Якщо ви бачите, що лисиця чи інша тварина біжить до людей, то це вже аномалія і треба запідозрити саме цю хворобу.

– Проміжок часу між моментом зараження і появою перших симптомів захворювання однаковий для тварин та людей?

– Залежить від того, де був укус. Якщо укушена нога, то поки вірус дійде по нервовій тканині до голови, пройде більше часу. Якщо укус ближче до голови (за вухо), то клінічні прояви будуть помітні значно швидше. Є і атипова форма – до місяця і довше, але зазвичай це в середньому 7-10 днів.

– Якими є ознаки хвороби у людини?

– Однією з ознак є те, що людина була укушена дикою твариною, або ж іноді буває заслинення скаженою твариною предметів, таким чином вірус може потрапити на свіжу рану. Тоді відбувається контакт з нервом. Також ознаками є порушення психіки, страх світла, найголовніше – це панічний страх води. Людина ніби і хоче пити, але коли підносять до неї воду, починається істерика. Буває помутніння свідомості, коли людина стає некерованою. З розвитком хвороби проміжки неадекватної поведінки частішають. Тоді людину поміщують у кімнату, де стіни оббиті м’якими тканинами, щоб запобігти травматизмові. Коли в людини вже з’явилися ознаки хвороби, то вилікувати її не можна. Ця хвороба смертельна.

– Які заходи застосовують для врятування життя людині?

– Єдиним заходом попередження сказу у людини, яку покусала хвора тварина, є щеплення. Раніше робили 40 уколів під лопатку. Однак сучасний курс щеплень складається із шести ін’єкцій і називається антирабічним лікуванням. Введення вакцини розтягнуто у часі – останнє шосте щеплення проводиться через 90 днів після першого.

– Яких правил мають дотримуватися люди, які проходять курс щеплень?

– Під час лікування слід берегтися від переохолоджень, не можна вживати алкоголь, оскільки він нейтралізує дію вакцини, не можна відвідувати сауну. Запобігати будь-яким заходам, пов’язаним з нервовим та фізичним навантаженням.

– У яких випадках людині призначають щеплення?

– Щеплення призначаються постраждалим від хворих тварин та тварин із підозрою на сказ, від диких тварин і від тих, які втекли, загинули або були вбиті після нападів. Початок лікування можна відкласти на час двотижневого ветеринарного спостереження за домашньою твариною, і скасувати його, якщо результати досліджень підтверджують, що тварина здорова.

– Які заходи слід застосувати, якщо людина підозрює, що у тварини може бути сказ?

– Якщо людину укусила тварина, треба звернутися в медичну службу. За свійською твариною тоді спостерігатимуть 7-10 днів, з’ясують, чи вона не хвора. Але якщо вкусила дика тварина і втекла, то людині роблять щеплення сироваткою, щоб своєчасно запобігти захворюванню.

– Яких правил дотримуватися, щоб убезпечити себе від захворювання?

– Людині треба бути більш обачною. Слід уникати незнайомих собак, однак не вдаватися в крайнощі. Свійських тварин для запобігання хворобі необхідно щеплювати від сказу. У Європі, наприклад, змогли досягти мінімальної кількості випадків сказу масовим щепленням свійських та диких тварин, але там це можуть собі дозволити.

– Що ж робити тим людям, чия професія безпосередньо пов’язана із роботою з тваринами?

– Ветеринарні лікарі одягають гумові рукавички, а також за підозри, що тварина може бути хворою на сказ, ставляться до неї більш насторожено та обережно. Люди, які працюють у лабораторії, наприклад, лікарі вірусологічного відділу, теж використовують засоби індивідуального захисту – окуляри, маски, костюми, рукавички. А також їм роблять спеціальні щеплення.

Підготувала Руслана Погребняк