Ткаченко каже, що всі, хто прощатимуться із Момотом, будуть свідками творення новітньої історії

Голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко переконаний, що кожен з тих, хто сьогодні прийде чи приїде попрощатися з Ігорем Федоровичем Момотом, є свідком творення новітньої, великої і славної України.

«Наша держава втратила бойового генерала, але навіть після його загибелі ім’я легендарного Воїна стане прикладом наслідування любові до Вітчизни для мільйонів українців. З Ігорем Момотом ми були друзями. Згадую, як він зустрічав нас, гостей з Черкас, на бойовій позиції своєї частини на Донбасі, коли ми їздили туди в травні і згадую останню зустріч менше, аніж два тижні тому. Він змінився за цей час лише зовні. Зовсім не змінилася його внутрішня впевненість у тому, що має до останнього битися за Батьківщину. Не уявляю, щоб хтось зміг переманити його хоч і на найвищі посади десь на штабну роботу – він ніколи не ховався за чужі спини і завжди йшов у першій шерензі наступаючих», – згадує загиблого в соціальної мережі «Фейсбук» Юрій Олегович. – «Ігор Момот був представником класичної військової династії, пройшов випробування Афганістаном, а коли біда прийшла на нашу землю, одним із перших знову вирушив на передову. У ніч проти 10 липня він написав мені у «Фейсбуці» останнього листа: «Только вернулся с Довжанского – вывезли 9 ранены. 3 из них – с Оршанца. один тяжелый. Основные ранения – осколочные и пулевые в голову, работал снайпер. Стрельба велась со стороны России». Наступного дня загинув сам…

Він особисто брав участь у ліквідації одного з очільників найманого «русского казачєства», яке прийшло захоплювати українські землі. З гранатою у руці більше години утримував на кордоні одного з ватажків бандитів – Болотова. Здавалося, легендарного офіцера кулі не беруть. Та він загинув під час обстрілу позицій з установки «Град» – зброї масового знищення, яку було підло застосовано на світанку, о 5-й годину ранку 11 липня.

Українська народна мудрість каже, що рідна земля може багато чого зробити сама. Вона може дати хліб, щоб нагодувати одну людину чи й цілий народ. Може дати воду зі своїх джерел, щоб могла напитися ціла нація. Не може земля тільки одного – сама себе захистити...

З щитом і мечем Ігор Момот став на захист своєї землі і власним прикладом навчив захищати її інших. На холодноярських прапорах ще сотню років тому було прописане гасло «Воля України або смерть» Ігор Федорович зустрів смерть у бою, проте став взірцем для нації, яка відстоїть своє право на Волю. Слава Україні!

Герою Ігорю Момоту слава!»