Заступник голови райради записався в добровольці

47-річний заступник голови Золотоніської районної ради Олександр Нагаєвський нещодавно поповнив ряди добровольців і пішов захищати Батьківщину, інформує «Черкаський край».

Можна сказати, рішення для його родини несподіване: у п’ятницю він повідомив своїх рідних, що в понеділок від’їжджає.

Посаду заступника голови районної ради займав усього півроку, від 22 лютого, коли зі зміною влади на сесії був обраний на цю посаду. За фахом – історик, значний проміжок часу очолював райком профспілки працівників освіти, відстоюючи права колег. Він – із тих, хто не боявся вголос висловити свою думку чи виступити з трибуни на чийсь захист, не боявся добиватися справедливості. Хоч характер у нього – не сталевий, а більше м’який, поступливий, доброзичливий. Просився, щоб його, старшого лейтенанта, зарахували до складу діючої військової частини та відправили в зону бойових дій. Туди не потрапив за віковим цензом. Його зарахували служити в складі Черкаського автобатальйону, який поки тиждень-другий дислокується в Черкасах, а потім доставлятиме вантажі в зону бойових дій.

У Новодмитрівці, де мешкає його родина, залишились батько з мамою, дружина Оксана, медсестра за фахом, з якою у мирі й злагоді прожили ось вже скоро 25 років, дві доньки, зять та маленька внучка. Доньки пішли його стежкою, старша Богданка – філолог, а молодша Дарина – історик.

– Як ваш син пояснив свій вчинок, як ви його сприйняли і що відчуваєте? – розпитую його маму Наталю Миколаївну Нагаєвську, з якою знайома давно, ще коли Саша був школярем і понад усе любив читати історичні книжки.

– Тільки й сказав: хто, як не я? І я не стала його переконувати, бо коли вже він щось вирішив, то стоятиме на своєму. Звісно, без сліз не обійшлося. Переживаємо, вболіваємо і гордимося.

– А він служив у армії?

– Обидва мої сини служили ще при Союзі, старший Саша в Астрахані, молодший Коля – в Архангельську. Обидва служили в Росії, куди ми їздили їх провідати. Саша – на льотному полігоні, обслуговував льотний склад, про нього навіть армійська газета писала. Був призваний в армію рядовим після року навчання в інституті, рядовим і повернувся, а вже після закінчення інституту й військової кафедри отримав звання лейтенанта.

– Як на вашу думку, що його підштовхнуло до такого вчинку?

– Можливо, й оті історичні книжки, бо за фах він обрав собі історію України, а не історію партії, бо в КПРС не були ні він, ні батько. Підштовхнуло те, що займався питаннями переселенців. Останнім часом у нас дома то хтось із біженців ночував, то деякий час жив. Навіть зараз живе одна дівчинка, яка вступає до вишу. Кому чим могли – помогли, із сараю дістала газову плиту й відправила у Мицалівку приїжджим з Донеччини. Не можна було бути байдужим до того, в яку круговерть подій потрапили люди з нашої України. Приїхала сімейна пара з Ясинуватої, колись із Сашею вони були разом на курсах, мусили звідти виїздити, бо за українські погляди їх зарахували до ворогів і залишатися було небезпечно. Думаю, тільки разом, підтримуючи одне одного, ми зможемо пережити цю лиху годину.

До речі, із Золотоніського району вже призвані на службу захищати Батьківщину майже сотня добровольців і в цій сотні Олександр Нагаєвський.