Колишній працівник Тальнівської райдержадміністрації Андрій Цибулько (на фото) перебував у короткостроковій відпустку у рідному Тальному, пише «Дзвін».
– Найважче було у вересні, коли ми лише прибули на місце служби в село Старогнатівку Волноваського району Донецької області. Ми залишили свої речі в селах Богданівка й Петровське. Там їх накрило артилерійським вогнем і вони згоріли. На нашій ділянці фронту, слава Богу, великих боїв і обстрілів не було. Жили в бліндажах поблизу посадки. Ще одна посадка була нейтральною, а ще одна – під контролем сепаратистів. Із нейтральної посадки ворожий снайпер застрелив нашого лейтенанта. Хлопці розізлилися не на жарт. Наш снайпер кілька днів пролежав у полі майже без руху й таки вислідив ворога. Точним пострілом убивцю нашого офіцера було ліквідовано, – розповідає він.
– Загалом підходи ворожих розвідувально-диверсійних груп ми контролювали. Мали тепловізори, прибори нічного бачення. Бронетехніки не було, бо територіальним батальйонам її мати заборонено. Мали лише одну бойову розвідувальну машину десанту. Але, за великим рахунком, основні події точилися не в нас, а на ділянці фронту поблизу села Гранітне, де оборону тримав Чернігівський батальйон. Там обстріли тривали майже безперервно. Б’ють із мінометів та артилерії. Нас одного разу намагалися обстріляти із «Граду». Донецькі вояки стріляли абияк. Реактивні снаряди перелетіли наші позиції на півкілометра, – пригадує боєць.
Цибулько каже, що всім необхідним їх забезпечують волонтери.
– Привозять ковдри, їжу, теплі речі. Везуть волонтери із Черкас, Звенигородки, Тального. Ми в бліндажах живемо по два-три тижні, а потім нас відводять на тижневу ротацію до Волновахи. Там відмиваємося, відпочиваємо й знову в бліндаж. Як казав один командир, гігієна – ворог спецназу, – сміється.
Про настрої місцевих розповідає так:
– Навесні та влітку вони чекали, що прийде Росія і зробить, як у Криму – забере їх до себе, дасть пенсії і зарплати. Бігали з плакатами: «Путін, уведи війська». Коли зрозуміли, що їх обманули – настрої змінилися. Мій товариш із Краматорська розповідав, що коли прогнали Гіркіна і його банду, все місто вишикувалося в черги біля банкоматів. Бо прийшли нараховані Україною пенсії та зарплати. Він у тій черзі стояв 172-им. Казав, що навіть у часи Ющенка там ніхто не вдягав вишиванки, але як тільки повернулася українська армія, відразу вдягли.
Навесні батальйон чекає ротація.
– Повернуться додому ті, хто пішов служити в березні-травні. Їх місце займуть новобранці, – каже Андрій.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису