Незважаючи на робочий день, 20 лютого в центрі Сміли просто біля Будинку рад зібралися сотні людей. Серед них були і студенти місцевого техніку харчових технологій, і школярі, і посадовці, і пенсіонери, загалом усі небайдужі сміляни, які змогли того дня відірватися від щоденних справ. Люди зібралися, щоби вшанувати пам’ять Героїв Небесної Сотні. А місцева громадська організація „Територія гідності” до цієї події приурочила урочисте відкриття пам’ятного знаку Небесному воїнству.
Постав він там, де рік тому щодня збирався місцевий Майдан, з якого представники Смілянщини рушали на Майдан у Києві; там, де збирали кошти і речі для протестувальників у Києві, де боролися за очищення Сміли від тіней минулого. З останнім вдалося не дуже, адже навіть встановлення пам’ятного знаку наштовхнулося на протидію декого з вічновчорашніх. Однак, ініціативу активістів, яких очолює непосидючий Анатолій Терещенко, підтримав міський голова Вадим Решетняк, міський виконавчий комітет. До збору коштів підключилися небайдужі. Не залишилися осторонь і місцеві підприємці, посадовці. Допоміг той же Вадим Решетняк, народний депутат України Сергій Рудик, директор ТОВ "Агро-Рось" Володимир Семинога, адміністрація місцевого ринку… Отак спільними зусиллями і встановили на честь полеглих героїв символічний козацький хрест.
Незважаючи на робочий день і негоду на відкриття пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні у Смілі прийшло багато людей
Монумент вдало вписався в ландшафт. Він суворий, лаконічний і ґрунтовний. Покривало з нього знімали родичі загиблих майданівців і тих, хто поліг на Донбасі. Напередодні відкриття пам’ятного знаку там загинув ще один смілянин Андрій Горбенко. Тож довелося тут таки збирати гроші його родині на похорони…
Лідер ГО „Територія гідності” й ініціатор встановлення пам’ятного знаку Анатолій Терещенко переконаний, що на прикладі Небесного воїнства потрібно виховувати у молоді гордість за свою націю і жертовність
Пам’ятний знак освятили представники трьох церков: УАПЦ, УПЦ КП і греко-католицької церкви. Представників московського патріархату не було. „Чому”? – запитав я в організаторів заходу.
– Ми раніше їх запрошували на наші акції, вони не йшли. Тож перестали запрошувати, – була відповідь.
Як би там не було, та захід пройшов на одному диханні. Вражала єдність людей, згуртованість, розуміння мети і щирі сльози за загиблими. Тож дуже схвально присутні зустріли палку, щиру і пронизливу промову Анатолія Терещенка, який, зокрема, сказав:
– Кожен із нас вибирає по собі – брати в руки меч, чи згинати спину в лакействі, жертвувати життям, чи плазувати перед злодіями. Вони (Герої Майдану) зробили свій вибір і залишилися на Майдані… залишилися навічно. Чому ми встановлюємо хрест і чому на цьому місці? Тому, що Майдан – це був відроджений із забуття століть прояв вічового права, прояв козацького лицарства і мужності. Тому що до сьогодні важко знайти раціональне пояснення того, як нам вдалося відстояти Майдан у Києві в ніч з 18 на 19 лютого минулого року, крім як захистом мільйонноголосих молитов, які усі ви всю ніч читали, із завмиранням серця вдивляючись в екрани телевізорів, вишукуючи смілянські прапори і наші постаті на Майдані… То який іще символ має стояти тут, на цьому місці і нагадувати всім нинішнім і майбутнім поколінням слуг народу, завдячуючи кому вони сьогодні влада держави Україна, а не холопи московського недоімператора?
Олександр ВІВЧАРИК,
Сміла
Фото автора
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису