Черкаська громадська організація «Об’єднання територіальних громад» поставила собі за мету спрогнозувати можливі наслідки реформ, які відбудуться в адміністративному поділі територій, зібрати думки всіх зацікавлених осіб та проаналізувати їх.
Про це у своєму виступі на Форумі голів сільських, селищних, міських та районних рад Черкащини, що відбувся 5 березня, заявив член ради об’єднання, почесний голова Асоціації «Незалежне об’єднання сільськогосподарських підприємств Чорнобаївського району» Петро Душейко.
ГО «Об’єднання територіальних громад» провела опитування сільських голів області щодо їхньої оцінки реформ, що проводяться Урядом.
З’ясувалося, що жителі області неоднозначно оцінюють перспективи об’єднання (укрупнення) громад. Вони не хотіли б, щоб це об’єднання відбувалося примусово – це повторило б негативний досвід спроби реформи 2005 року, ініціатором якої був Роман Безсмертний.
– Помітне велике невдоволення сільських голів утратою місцевими радами податку на дохід фізичних осіб, розбитими дорогами, браком транспортного сполучення своїх сіл, проблемами з оплатою різних потреб громад, відсутністю робочих місць тощо, – зазначив Петро Душейко. – Людина проводить у територіальній громаді – селі, селищі чи місті – практично все своє життя. Органи місцевого самоврядування покликані створювати можливість кожному жителю почуватися повноцінною, щасливою, забезпеченою людиною. А для цього потрібні гроші. Податок на доходи фізичних осіб – це втілення принципу єдності бізнесу і влади. Коли забрали податок на доходи фізичних осіб – це призвело не тільки до втрат бюджетів сільських рад. Сільська громада втрачає зацікавленість у тому, щоб на її території працювали підприємства, організації, установи. Бо звідти немає надходжень. Тому це обов’язково треба виправити.
Підвівши підсумки проведеного опитування, ГО «Об’єднання територіальних громад» виробило певні рекомендації для органів влади України.
По-перше, перед тим, як проводити децентралізацію і об’єднання територіальних громад, потрібно чітко закріпити податки і платежі, які підуть безпосередньо в місцеві бюджети (а не через Казначейство, яке затримує платежі).
По-друге, потрібно вирішити «земельне питання». Територіальна громада не може бути обмеженою периметром населеного пункту. Треба обов’язково повернути громадам право розпоряджатися землями державного резерву, запасу тощо.
– Іншого варіанту я не бачу, – наголосив Петро Душейко. – Якщо мені кажуть, що з’являться зловживання, то я відповідаю: невже в Києві чи Черкасах краще видно, що відбувається у населеному пункті? Думаю, що територіальна громада це бачитиме не гірше.
По-третє, необхідно розв’язати питання чіткого фінансового розмежування власних і делегованих повноважень. Якщо держава делегує якісь повноваження, вона повинна їх чітко фінансувати. Якщо вони не профінансовані, як їх виконувати?
Висловив Петро Душейко й бачення того, що потрібно зробити в першу чергу в Черкаській області.
Потрібно зменшити до мінімуму кількість різноманітних нарад, семінарів, навчань тощо. Сільський голова повинен бути на місці, і вирішувати питання безпосередньо в територіальній громаді. На сьогоднішній день є сучасні засоби зв’язку, можна працювати в режимі онлайн. А якщо людей запрошувати – то за кошти того, хто запрошує.
Залучити до громадських робіт усіх, хто отримує допомогу по безробіттю в центрах зайнятості (за виключенням висококваліфікованих спеціалістів).
– Бракує коштів на АТО, на соціальні програми, а ми платимо допомогу по безробіттю тим людям, які взагалі не мають ніякої спеціальності! – дивується Душейко. – Я розумію, що треба платити атомщикам й інженерам, а тим, хто не має особливої спеціальності, – треба йти впорядковувати вулиці, дороги, лісосмуги, парки. Держава платить за це кошти. Це робили Канада, Америка, країни Європи. Чого ми не можемо цього зробити?
Ще одне питання – волонтерський рух. Іноді на вулицях стоять люди, збирають кошти «на допомогу нужденним». А куди підуть ці гроші, ніхто не знає...
Підсумовуючи сказане, Петро Душейко зазначив, що в результаті реформ дуже зросте значення органів місцевого самоврядування. Отже, дуже важливий принцип, за яким ці органи формуватимуться.
– Партійний принцип зовсім не підходить для місцевого самоврядування, – переконаний Душейко. – Якщо на рівні держави цей принцип себе виправдовує, то на рівні самоврядування потрібно, щоб були конкретні люди, які братимуть на себе відповідальність.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису