Контрольні органи й правоохоронці самоусуваються від боротьби з браконьєрами, – прокурор області

Торік «Черкасирибоохорона» нарахувала по адміністративних справах близько 2,8 млн грн збитків, спричинених державі незаконним виловом риби. З них реально утримано 37 тис грн, тобто трохи більше одного відсотка, повідомив під час сьогоднішньої прес-конференції прокурор Черкаської області Юрій Шеремет.

Значна кількість позовних заяв «Черкасирибоохорони» суди залишають без розгляду – в зв’язку з несплатою судового збору.

– Виникає запитання: чому в одних випадках судовий збір сплачується, і суди розглядають справи, приймаючи рішення на користь рибоохорони, а в інших позови залишаються без розгляду. Рибоохорона пояснює це недостатнім фінансуванням. Але я вважаю, що всіх можливостей для того, щоб позови було розглянуто, використано не було, й це очевидно, – наголосив Юрій Шеремет.

За словами прокурора, далеко не в усіх випадках матеріали про правопорушення складають якісно, і внаслідок цього порушники уникають відповідальності.

Зведено майже до нуля роботу щодо протидії виготовленню і збуту знарядь для браконьєрського лову риби. Торік було складено лише три протоколи за продаж сіток та інших незаконних засобів.

– Якщо пройтися по ринку, ми всі побачимо, що вони продаються, – зазначив при цьому прокурор. – Тому ми будемо прискіпливо розбиратися, чому так відбувається.

Водночас, як зазначив Юрій Віталійович, кількість запасів водних живих ресурсів у Кременчуцькому водосховищі зменшується. Через це зменшуються і квоти на вилов риби. При цьому кількість користувачів залишається незмінною. У 2014 році працівники рибоохорони зафіксували 21 випадок порушень правил промислового рибальства.

– Чомусь по жодному з цих випадків не було гостро поставлено питання про позбавлення ліцензії, – дивується прокурор. – Будемо розбиратися, чому, щоб у майбутньому такого не допускати.

Є в прокуратури запитання і до державної екологічної інспекції в Черкаській області. Торік це відомство провело 235 перевірок, склало 557 протоколів, наклало штрафів на 57 тис грн...

– Наче статистика й непогана... Але при такій кількості виявлених правопорушень ми вимушені констатувати, що нараховані збитки за шкоду, завдану водним ресурсам, відшкодовані лише в сумі, меншій ніж 4 тисячі гривень, а риби вилучено менше ніж півтонни. Я ніколи не повірю в об’єктивність таких даних, – обурений прокурор області. – В поточному році інспекцією складено всього 10 адмінпротоколів за фактами браконьєрства, хоча всі ви бачите, що на ринках рибу продають у значній кількості й із ікрою...

Діяльність окремих працівників інспекції Юрій Шеремет охарактеризував прикладами. Так, торік було засуджено головного спеціаліста – державного інспектора екологічної інспекції, який за хабар у 20 тис грн не провів перевірку суб’єкту господарювання і незаконно сприяв його діяльності. Ще одного інспектора засудили за те, що він «з мотивів кар’єризму та створення видимості своєї роботи» складав адмінпротоколи щодо неіснуючих порушників, а потім сам призначені штрафи й сплачував...

Є у прокуратури претензії до головного управління ветеринарної медицини, територіальної міліції в області й директорів ринків щодо з’ясування законності продажу риби. Але наразі контрольним органам на певний період перевірки заборонені.

А от лінійний відділ міліції в річковому порту Черкас, на думку прокурора, практично самоусунувся від виявлення порушень у місцях торгівлі водними біоресурсами. Будь-які напрацювання у сфері виявлення корупційних правопорушень у сфері водних ресурсів нині відсутні.

– Турбує також те, що протягом 2014-2015 років із 31 затриманого плавзасобу, на яких здійснювався незаконний рибний промисел, за рішенням суду вилучено лише один, – зазначив пан Шеремет. – Чому так – проведемо аналіз. Начальник лінійного відділу об’єктивної відповіді надати не зміг.

А тим часом, на думку прокурора, вилучення плавзасобів – один із найдієвіших засобів профілактики браконьєрства.

Не краща ситуація й у інших сферах, не пов’язаних із браконьєрством. Так, за минулий рік міліція не склала жодного протоколу за керування плавзасобами в нетверезому стані. Що, на думку Юрія Віталійовича, ніяк не відбиває реального стану справ на водах.

– Закликаю громадськість надавати підтримку і допомагати у стриманні корупційних ризиків у контрольних і правоохоронних органах, які мають займатися боротьбою з браконьєрством, – підсумував прокурор.

Він також повідомив, що 19 березня відбулася міжвідомча нарада з питань протидії браконьєрству. Створено робочу групу з представників різних правоохоронних та контрольних органів. Про те, що вдасться зробити в цьому напрямку, представники цих органів розкажуть на наступній нараді.