Постраждалих від зміни назв черкаських вулиць не буде – ані вносити зміни в паспортну реєстрацію людей, ані поновлювати документи юридичних осіб не доведеться. На цьому наголосив юрист Юрій Кубрицький під час учорашніх зборів черкаської громади з цього питання.
Обговорення перейменування
Планувалося, що в Будинку культури ім. Івана Кулика відбудуться громадські слухання щодо перейменування вулиць. Але кворуму в 300 осіб, передбаченого рішенням міськради, зібрати не вдалося: прийшов лише 131 житель Черкас. Тому вирішили провести прості збори жителів міста.
Учасники зiбрання
Юристові з Придніпровської СБУ Юрію Кубрицькому вдалося дещо вгамувати запал тих людей, які прийшли на зібрання лише тому, що вважали перейменування черговими підступами влади, щоб так чи інакше ще раз насолити звичайним громадянам. Хоча на його слова про те, що ніяких дій у зв’язку зі зміною назви вулиць робити не буде потрібно, почулися вигуки: «Неправда!», «Не смішіть!» тощо. Втім, супротивників перейменування цього разу було менше, і їх швидко присадили.
Після цього головуючий – заступник міського голови Олександр Ільченко – надав слово доктору історичних наук, професору Віталію Масненку. Віталій Васильович – один із розробників концепції, яка лягла в основу діяльності топонімічної комісії міської ради (а саме ця комісія, що складається з науковців і громадських діячів, пропонує раді ті чи ті зміни в назви вулиць). Філософією такої концепції став простий підхід: коли людина щось створює, вона сама дає своєму створінню назву. Ми будуємо Українську державу, то й назви в цій державі повинні бути українськими, а не радянськими.
Професор Віталій Масненко
– У тих куточках України, де зняли пам’ятники Леніну, де змінили радянські тоталітарні назви на українські, ми не бачимо проявів сепаратизму, ми не бачимо, щоб там гинули наші люди. А там, де залишилися пам’ятники Леніну, де залишилися тоталітарні комуністичні назви, там ллється кров. Я впевнений, що тут є чіткий і прямий зв’язок, – наголосив Віталій Васильович.
У топонімічну концепцію покладено важливий принцип: оскільки Черкаси – старовинне, «історичне» місце, то ця історичність має відображатися в назвах вулиць. На жаль, найдавніші назви вулиць у історичних джерелах не збереглися, як власне й самі вулиці: в першій половині ХІХ століття місто було радикально переплановане за проектом архітектора Вільяма Гесте. Тому в своєму розпорядженні історики мають назви лише кінця ХІХ – початку ХХ століття. В 1923 році радянська влада одним махом практично всі ці назви замінила на нові – радянські та космополітичні.
Було наголошено, що наразі поки що йдеться про повернення історичних назв частині черкаських вулиць. Після цього буде змінено ще десятки нав’язаних радянською владою назв – цим вулицям може бути дано назви українських героїв минулих часів і сьогодення.
Відомий черкаський археолог, історик і краєзнавець Михайло Сиволап докладно роз’яснив мотиви перейменування «першої хвилі» вулиць. Поки що йдеться не про вшанування визначних людей, а про повернення так званих черкасизмів, історичного спадку в назвах вулиць. Адже, як зазначив Михайло Павлович, нині назви черкаських вулиць ніяк не відрізняються від назв вулиць, приміром, Костроми чи Нижнього Тагіла.
Археолог, історик і краєзнавець Михайло Сиволап
– Головна підстава повернення назв – не причина, з якої наші предки назвали ці вулиці. Ми просто підходимо до цих назв як до пам’яток історії, – зазначив Михайло Сиволап. Наприклад, на перейменуванні вулиці Вербовецького (своєрідного більшовицького «Гіркіна» чи «Мотороли») на вулицю Монастирську історик наполягає не тому, що там колись був старообрядницький монастир, а тому, що це – старовинна черкаська назва.
В учасників слухань найбільше заперечень викликало можливе перейменування вулиці Волкова у Гостромогильну. Як пояснив Михайло Павлович, до початку ХХ століття там був давній скіфський курган – Гостра Могила, який був заввишки 5-6 метрів (у 1914-1932 роках цей курган знесли). До міськради надійшло звернення 493 жителів вулиці Волкова, які заперечують проти перейменування своєї вулиці, оскільки назву «Гостромогильна» вважають неблагозвучною.
Депутат міськради Юрій Ботнар запропонував компромісний варіант – назвати вулицю Скіфською. На його думку, оскільки слово «могила» в українській мові змінило свій зміст з «кургану» на «яму для поховання», то можна зрозуміти незадоволення черкасців, які не хочуть жити на вулиці з такою назвою. Втім, це суперечить загальному підходу топонімічної комісії до повернення саме старовинних черкаських назв. Тож питання залишається відкритим.
Бланк, пiдготовлений для голосування на громадських слуханнях
Люди, які виступали на зібранні, відстоювали кілька підходів до перейменування вулиць. Більшість присутніх, як було помітно з реакції залу, в цілому підтримували рішення топонімічної комісії. Менша частина наполягала на тому, що «нині – не час перейменовувати вулиці, бо люди доведені до зубожіння». Втім, як було помітно, цей аргумент вони використовували за необхідністю – якби вони заявили, що насправді схвалюють комуністичні назви, їх би не зрозуміли. Третя частина промовців (а серед них – і ветеран добровольчого полку «Донбас») наполягала, що спочатку потрібно вшанувати українських героїв, у тому числі загиблих в АТО, а не «вчити молодь на прикладі торговців сіном чи соломою» (вулиці Добровольського хочуть повернути історичну назву «Сінна», а Толстого – «Солом’янська»). При цьому топонімічна комісія не заперечує, що вулиці на честь українських героїв потрібно називати. Після того, як 21 вулиці буде повернуто старі назви, до перейменування буде запропоновано ще близько 80 вулиць.
Громадське обговорення перейменування черкаських вулиць триває. Очікується нова спроба проведення офіційних громадських слухань. Список вулиць, яким пропонується повернути історичні назви, та відповідні обґрунтування топонімічної комісії можна прочитати ТУТ .
реклама
Коментарі
шановні ! Не треба міняти назви вулиць а ТРЕБА ПОМІНЯТИ УРЯД !!!
Все логично. За таблички, их обслуживание, внесение изменений в документы сдерут с горожан, за счет чего з..д оголится еще быстрее
А Гагарiна у "Сеня Рудик"Цитую Бандерофашист:
+100500 Полностью согласен.
И еще. Все эти "церковные", "монастырские", "могильные" и "соборные" очень характерны для провинциального городка Российской империи 19-го века но совершенно не подходят для современного города.[/quote
Як не хочеться бути "провинциальным городком"
але "сколько ни называй лимон рафинадом,от этого он слаще не станет."
потому Черкаси це провінциальне містечко 21 століття Еуропи
НУ так це ж наче Совіти збудували і дали імена вулицям, нухай вже ці діячі щось збудують та нарікають як їм треба.
Вот именно. Дороги в ужаснейшем состоянии, а эти все языками. Предлагаю вначале капитально отремонтировать улицу и только потом ее переименовывать
+100500 Полностью согласен.
И еще. Все эти "церковные", "монастырские", "могильные" и "соборные" очень характерны для провинциального городка Российской империи 19-го века но совершенно не подходят для современного города.
Это правда, "товарищей" в Черкассах хоть завались. До поры до времени прикидываются обычными леваками, которые якобы "за простой народ". Но мы то знаем, что там не только "за простой народ", но и "навеки с Россией" а также "за доступ к государственной кормушке". А то столько комми не корми а он в Рашку смотрит.
Стрічка RSS коментарів цього запису