Народний депутат України родом із Чорнобаївщини Микола Томенко, 1 квітня, у Міжнародний день дурня, розповів «Обозревателю», чи бувають розіграші серед депутатів у Верховній Раді України.
Томенко розповів, що, як не парадоксально, але політики люблять жартувати про політику і про політиків. Але через особливості останнього періоду нашого життя – частіше про Путіна.
– Все-таки вважаю, що жартівником року є не представник Верховної Ради, а прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, який «науково» довів, що в Україні за час його керівництва знищено корупцію у вищих ешелонах влади. Думаю, він може претендувати на звання «жартівник року», а його висловлювання щодо подолання корупції – на «жарт року».
Томенко розповів і свій улюблений жарт: «Вічна звичка Путіна спізнюватися змушує нервувати Хусейна, Каддафі і Чаушеску»...
Народний депутат України VI скликання Тарас Чорновіл також поділився своїми спогадами щодо розіграшів серед народних депутатів.
– Я не пам'ятаю, щоб 1 квітня серйозно зазначалося. Як правило, якщо десь жартують давні друзі, то воно не дуже вихлюпується назовні, – говорить він. – Бувало жартували над депутатами, лякаючи «Що ти тут робиш? Там фракцію зібрали. Там твоя справа розбирають!». У результаті, людина біжить в зал, щоб поцілувати закриті двері, або, в кращому випадку, заскочить на засідання, яке голова Верховної Ради проводить з громадськими організаціями. Такі речі були, розповідає Чорновіл.
За його словами, кілька разів, точно 1 квітня, були історії, коли депутатам, які зазівалися і не прийшли на голосування, повідомляли, що їхня картка не проголосувала за законопроект, внесений провладною фракцією.
– Персонально, з нагоди першого квітня, на моєму кріслі у Верховній Раді був прикріплений великий плакат із написом «Обережно пофарбовано». Зрозуміло, пофарбувати там було нічого, але був такий жарт, – розповідає Чорновіл. – Ще був випадок, коли блокували президію, домагалися звільнення Тігіпка з якоїсь посади. Хотіли, щоб голова Верховної Ради поставив це питання, але він відмовлявся, посилаючись на те, що має бути подання від Президента або заява від самого Тігіпка. В результаті, Литвин заходить, сідає в своє крісло, і йому подають листочок із зошита, здається, в косу лінійку, на якому учнівським почерком написано «Прошу мене звільнити з такої-то посади», підпис «Сергій Леонідович Тігіпко», а поруч – дитяча карлючка. Звичайно, нічим це не закінчилося, посміялися і все.
Також Чорновіл поділився спогадами про розіграш, який сам зробив.
– Колись дуже давно, в середині 80-х, у Львові я вранці першого квітня їхав на роботу. Народ ще сонний, і я нудним голосом на весь тролейбус кажу: «Товариші, готуємо талони для контролю. Народ зривається, біжить до компостерів, все в тисняві починають швидко компостувати, а я примітивно вітаю всіх з першим квітня, і тут раптом розумію, що жарт не сприйняли. Добре, що ми під'їхали до наступної зупинки, тому, що народ почав на мене наступати, я встиг вистрибнути, але в плече таки турнули, – говорить Чорновіл.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису