Видання про зародження та розвиток книжкової справи в Черкасах презентувала сьогодні громадськості викладач Черкаського національного університету Людмила Фіть.
Дослідження, що охоплює період з 1878 по 1920 роки, вийшло друком у видавництві Юлії Чабаненко. Власне, там, у видавництві, Людмила Фіть і розповіла про створення книжки, інформує «Прочерк».
– Скажу чесно, що тему я не обирала. Мені її запропонував керівник кандидатської дисертації – Микола Тимошик, коли досліджував історію видавничої справи в Україна. Черкаської складової саме не вистачало… Працювала я протягом 5 років і всі, до кого я зверталася, не вірили, що справа увінчається успіхом. Мовляв, не вдасться знайти достатньо матеріалів, – зазначає Людмила Фіть.
Автор книги пригадує, як побувала в музеї у Парижі і побачила, як там шанобливо ставляться до історії. Відвідувала Людмила Фіть і музей друкарства в Києві, де звернула увагу на відсутність інформації про черкаське книговидавництво. І тому видання відповідної книги стало очевидним.
До речі, долучилася до роботи і громадська організація «Книжковий маестро», засновником якої є Людмила Фіть.
– Праця історична. Ми опрацьовували всі друковані матеріали, що знайшли за той період, працювали з архівами. До речі, з архівами ситуація була така: київський архів посилав у Черкаси, а черкаський архів – до столиці, – пригадує Людмила Фіть. – Опрацьовувалися і рукописні фонди національної бібліотеки імені Вернадського тощо.
Присутній на зустрічі черкаський краєзнавець Сергій Ганницький коротко розповів про розбудову міста Черкаси, зауваживши, що свого часу не лише у видавничій справі, а й в економічному розвитку міста в цілому першість тримали євреї. Саме вони найбільше займалися торгівлею, про що свідчать документи ХІХ століття.
Це підтвердження знаходимо і в книзі Людмили Фіть, де вказано, що відповідно до архівних документів, найстарішою друкарнею в Черкасах вважають паперову друколітографію міщанина Шаї Лейбовича Гоніодського (за документами підприємство почало працювати з 1878 року). До речі, цікавими є правила в цій друкарні: вчасно з’являтися на роботу, тримати робочі місця в чистоті і порядку, ставитися з повагою до старшого відділу, заборонено курити, грати в будь які ігри, сваритися, битися, заборонено під час роботи розмовляти та співати пісень тощо.
Показали присутнім і цікаві освітні відео про те, як колись друкували книги, складаючи для кожної сторінки букви зі свинцю.
Людмила Фіть зазначила, що намагалися знайти такі букви в черкаських друкарнях, проте не вдалося. Збереглися старі дерев’яні букви, які можна складати в слова, у смілянській друкарні «Тясмин».
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису