Очільники Золотоніщини Першотравень зустріли на Донеччині

Воїни АТО, котрі героїчно воювали під Дебальцевим, ще в середині березня  подарували міському голові Золотоноші Віталію Войцехівському прапор міста, з яким не розлучалися навіть у бою. Носили рідний стяг під бронежилетом, як оберіг, котрий грів душу й нагадував про те, заради чого відважні бійці готові були помирати.

На знімку: Віталій Войцехівський і Олександр Лісовий із земляком-військовослужбовцем Юрієм Дудкою

– Для мене це був найдорожчий подарунок, який я коли-небудь отримував у своєму житті, – зізнався Віталій Олександрович кореспонденту «Прочерку». – У ту хвилину я подумав, що просто зобов’язаний побувати в зоні АТО і морально підтримати своїх мужніх земляків.

І в останні дні квітня Віталій Войцехівський разом із головою Золотоніської райдержадміністрації Олександром Лісовим та колишніми військовослужбовцями, котрі в свій час проходили службу у військовій частині Золотоноші, здійснили подорож на Донеччину й Дніпропетровщину. Зустріли там і Першотравень. Побували в чотирьох прифронтових містах. У тому числі й Волновасі. Зустрілися не лише з воїнами-земляками, які сьогодні боронять Україну, а й із військовими, які разом із ними повинні прибути до Золотоноші на ротацію.

Приїхали гості не з порожніми руками. Крім електродів, гальмівної рідини, принтера, ліків, на які так чекали бійці, привезли їм і продукти харчування та солодощі. Очільників міста й району проводжали в неблизьку дорогу мало не всі золотонісці. Жінки напекли для захисників Вітчизни пиріжків, наліпили вареників, натушкували сала і м’яса. Учні місцевих шкіл виготовили для них патріотичні обереги.

Настоятель Свято-Успенського собору Ярослав Івануса подбав про духовну їжу для воїнів і передав їм ікони Божої Матері й Миколи Чудотворця. Його дружина – матушка Катерина – смачну випічку. Були серед гостинців і запечені поросята. Отримали подарунки бійці і від підприємств «Еконія» та «Агросвіт», аптеки «Даміан», територіального центру. А ще Войцехівський і Лісовий привезли АТОвцям прапори міста й району – в надії на те, що повернуться вони з ними додому живими й здоровими.

Фото на згадку серед захисників Вітчизни

– Ми зустрічалися з тими військовослужбовцями, які повинні прибути в Золотоношу на ротацію, – зауважив Віталій Войцехівський. – Чекаємо їх із нетерпінням. Робимо все необхідне, щоб до їхнього приїзду привести в належний порядок територію військової частини, яка останні роки була порожньою. Намагаємося не підвести золотоніських хлопців, котрі так пишаються нашим містом і багато хорошого розповідають про нього своїм побратимам.

Поїздка в зону АТО, зі слів обох керівників, стала надзвичайно важливою для них.

– Коли на власні вуха чуєш реальний гуркіт гармат, світ починає сприйматися по-іншому, – поділився з нами після подорожі своїми думками Віталій Войцехівський. – Якісь непорозуміння, незаслужені звинувачення, плітки стають дріб’язковими й не вартими уваги. Витрачати на них час – просто безглуздо. Життя – швидкоплинне і непередбачуване, і прожити його треба результативно.