Потрапити до будь-якого міністра не так просто, ще й без попереднього запису. 13 квітня двом смілянам це вдалося. До міністра охорони здоров’я Олександра Квіташвілі прорвалися – небайдужа людина, патріот Сміли Олексій Цибко і представник трудового колективу Державного закладу „Спеціалізована медико-санітарна частина №14” Міністерства охорони здоров’я” (в подальшому медсанчастина №14), головний бухгалтер Раїса Козубенко. Вони розповіли йому про ситуацію, яка склалася навколо цієї популярної і найбільш сучасної в місті лікарні.
Домогтися зустрічі з міністром делегації зі Сміли допомогли друзі у Києві
А річ у тому, що медсанчастина є одним із закладів, які внесені в додаток 10 до Закону України „Про державний бюджет України на 2015 рік” „Перелік закладів, установ, організацій та закладів освіти, культури, охорони здоров’я та фізичної культури і спорту, які передаються на фінансування/надання фінансової підтримки з місцевих бюджетів”. Але місто змогло виділити кошти тільки на заробітну плату працівників у розмірі 45 відсотків від потреби… Видатки на інші статті не передбачені зовсім. Тому склалася критична ситуація з оплати комунальних послуг, забезпечення лікарні медикаментами, продуктами харчування. Незареєстрована заборгованість з комунальних послуг станом на цей час складає понад мільйон гривень. Якщо говорити так, як воно є, гроші закладу надані, фактично, на самоліквідацію.
У принципі, це має певний сенс. Адже насьогодні в Смілі функціонують чотири повноцінні лікарні. Серед них і медсанчастина №14. Напевне для невеликого міста це забагато. Але подивимося, що являє собою конкретно цей медичний заклад: розташована медсанчастина у будівлях типових проектів, побудованих у 1985-1991 роках, які є державною власністю і перебувають на балансі ДП „Приладобудівний завод” Райдуга” Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Тобто – це найновіший медичний заклад Сміли. Враховуючи, що до 1 січня 2015 року медсанчастина фінансувалася з державного бюджету, заклад є добре оснащеним, і в ньому працюють висококваліфіковані спеціалісти. Приміром, з 29 лікарів 21 – з вищою категорією, з 94 медичних сестер – 59 з вищою категорією. Через благодійний фонд „Єдність” у лікарів медсанчастини є практика спілкування і обміну досвідом з іноземними колегами. Заклад надає цілодобову урологічну допомогу, що є просто таки життєво необхідним для мешканців міста. Його стаціонар забезпечений усім необхідним для комфортного перебування хворих. А фізіотерапевтичне відділення взагалі оснащене найбільш якісною в місті сучасною апаратурою не тільки вітчизняного, а й закордонного виробництва, самий лише перелік якої склав би цілу сторінку тексту.
Окрім усього, медсанчастина №14 має дуже зручне географічне розташування: на перетині автомобільних шляхів Київ – Дніпропетровськ – Донецьк, та на відстані 2 км від значного залізничного вузла – станції імені Тараса Шевченка. Це один з факторів, який може допомогти колективу зберегти заклад, що було б вигідно і йому, і місту загалом. Звичайно, якщо громада міста згуртується в цій справі. Бо, як відомо, у країні триває війна. І колектив лікарні сподівається на створення на базі медсанчастини №14 реабілітаційного центру для воїнів АТО або військового шпиталю. Ця ідея належить Олексію Цибку, він її запропонував і постарався донести до Міністра охорони здоров’я 13 травня. Звичайно, якби місцева влада займалася проблемою збереження лікарні інтенсивніше, і настирливіше, а головне раніше, то можливо і не потрібно було б прориватися зараз до міністра. Однак, перший заступник міського голови Андрій Шовкун учора заявив журналістам у Смілі, що перед ним у першу чергу стоїть завдання домовитись із керівництвом держави про додаткове фінансування медицини і освіти на перехідний період. Усе правильно, але… 20 травня медсанчастину №14 в Смілі можуть узагалі закрити! Тож завдання, про яке він говорить потрібно було ставити не учора, і навіть не торік…
Отже, похід до міністра був, по суті, відчайдушним кроком, але він удався. Не в останню чергу завдяки допомозі активістів Усеукраїнського Комітету Народного Контролю, членом якого є і Олексій Цибко; Михайла Калініченка – першого заступника голови громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я, і інших. Разом з ними делегація зі Сміли прибула до Міністерства. Однак, клерки міністра напевне за звичкою думали, що владнають справу „стрілочником” в особі Валентини Коломейчук, котра виконує обов’язки директора Департаменту медичної допомоги МОЗ України. Пані Валентина пробувала переконати членів делегації, що міністр дуже зайнятий, що не треба його турбувати, що достатньо буде листа до нього. Однак, Олексій Цибко разом з друзями, зокрема бойовим командиром Каміром Валетовим, з яким був на Майдані і тримав оборону під Новоазовськом у складі батальйону „Дніпро-1”, зумів узяти і цей рубіж. Пані Коломейчук переконали в доцільності негайної зустрічі з міністром.
Директор департаменту пані Валентина Коломейчук не змогла переконати Олексія Цибка не зустрічатися з Олександром Квіташвілі
Олександр Квіташвілі уважно вислухав смілян, які говорили йому, що такими закладами розкидатися не гоже. Зруйнувати лікарню легко, і, схоже, саме цього дехто прагне, накинувши оком на міцні, зручні приміщення в центрі Сміли. Тож деякі лікарі, не бачачи перспективи, уже почали думати про звільнення. Тому нам усім потрібно переконати їх не робити цього. Навпаки, вони мусять згуртуватися, знайти внутрішні резерви і перемогти. Звісно, їм, як і багатьом іншим смілянам, доведеться посидіти без зарплати, або попрацювати на півставки. Це прикро, але це можна пережити. Та що буде, якщо заклад закриють, а цінне сучасне обладнання розтягнуть? Що від цього виграють сміляни і самі лікарі, котрі створювали цей чудовий медичний заклад? Між тим, є також надія і на те, що в Смілі буде функціонувати військова частина. Цією проблемою теж займається Олексій Цибко з побратимами. Її військовослужбовцям потрібно буде десь лікуватися… Олександр Квіташвілі пообіцяв, що обговорить справу створення шпиталю на базі медсанчастини №14 з міністром оборони України і запевнив, що триматиме її на контролі. Тобто, шанс врятувати лікарню з’явився, і вже це є успіхом.
І ще одне: коли Андрій Шовкун розмовляв у Смілі з журналістами, Олексій Цибко знову зустрівся з Олександром Квіташвілі. Він передав йому листа від трудового колективу медсанчастини №14 і мав з ним ще одну розмову щодо збереження лікарні, про результати якої ми невдовзі теж повідомимо.
Олександр ВІВЧАРИК,
Сміла
Фото автора
реклама
Коментарі
адназначна, эпоха прорывов и лыстив вроде бы уже была и не один раз. во франции руководителя автоконцерна просто закрыли в кабинете за невыплату заработной платы. утром все долги перед рабочими были погашены.
Стрічка RSS коментарів цього запису