Незвична для черкаського глядача п’єса одного актора (по-суті, зігране на сцені оповідання) була в центрі уваги театральної публіки під час четвертого дня Х Міжнародного фестивалю «Сцена людства», 25 травня.
Нагадаємо, фестиваль проходить у Черкаському музично-драматичному театрі ім. Т.Г.Шевченка.
Моновиставу «Лондон» білоруського драматурга Максима Доська зіграв актор Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса Ярослав Федорчук, режисер Павло Ар’є, медіахудожник Володимир Стецькович. Постановка – мистецької майстерні «Драбина» (Львів).
П’єса – про білоруського сантехніка Гену, який закоханий у свою сантехнічну справу, у свій спосіб життя й оточення, у свою Батьківщину. Отримавши можливість побувати в Лондоні на фестивалі з соломоплетіння (Гена захоплюється соломоплетінням) і вигравши там усі можливі призи, Гена тільки й мріє про повернення в рідну Білорусь до свого звичного життя і сантехніки.
Насправді ж п’єса – про те, що таке є справжній патріотизм, патріотизм без пафосу і лицемірства. Режисер і актор після вистави розповіли черкаським глядачам, що найважче в роботі над постановкою було зіграти п’єсу так, щоб передати глядачеві цей «патріотизм без пафосу».
«Вочевидь, Гена сильно любить Батьківщину і, напевно, він патріот, – мовиться у п’єсі. – Гена замислився над цим, не дарма ж усе це сталося, треба подумати. Він довго розмірковував, дивився в Інтернеті значення слів Батьківщина і Патріотизм. Все правильно написано, але це не про Гену, не про те, особливо «Патріотизм» у Вікіпедії не відповідав тому, який він у нього. Загалом якось складно... Та й взагалі нафіг треба про це все думати насправді. Гена просто любить те, що його оточує тут, яке воно не є – це його. І нічого іншого йому не треба».
Серед інших знахідок надзвичайно талановитої, як на загальну думку глядачів, вистави, – її сценографія, яка дозволила продемонструвати у вигляді шоу текст, написаний зовсім не по-театральному: в третій особі та в минулому часі.
До кінця театрального фестивалю залишилося 4 дні
