Виставою «Нахлібник» Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки (м. Київ) завершився 29 травня в Черкасах Х Міжнародний фестиваль театрального мистецтва «Сцена людства».
П’єса Івана Тургенєва – про бідного дворянина Василя Кузовкіна, який, втративши все, багато років живе «на хлібах» у сусідів Коріних, виконуючи в них роль шута, блазня. Коли покоління Коріних змінюється, і в маєток прибуває молода господарка Ольга разом із чоловіком Єлецьким, під час вечірки Кузовкіна, як завжди, споюють, щоб понасміхатися з нього. Але цього разу стається несподіванка: Кузовкін сп’яну зізнається, що він – справжній батько Ольги. Щоб приховати ганьбу матері, Ольга за наполяганням чоловіка просить Кузовкіна переїхати в інше село. Для цього Єлецькі навіть дарують йому окремий маєток...
– Головна тема вистави – наявність можновладців, сильних, багатих, які «мають право» і користуються цим «правом», знущаючись над бідними, слабкими, беззахисними. Вони роблять це нахабно, агресивно, по-хамськи, й розтоптують маленьку людину, – пояснив постановник вистави Михайло Резникович.
Натомість, виконувачі ролей Кузовкіна і Єлецького – Олег Зам’ятін і Віктор Алдошин, під час обговорення вистави зазначили глядачам, що не знімають відповідальності й із «ображеного» Кузовкіна, який дозволяє нахабам знущатися з себе. Крім того, «чоловік жив у родині, його годували, поїли – чого ж він таємницю порушив? Працювати треба було!»
Актори у своїй інтерпретації п’єси пішли й далі.
– Те, як зараз тиснуть на Україну, – це, фактично, так, як тиснули на «нахлібника». Інша справа, що, як тут казали, «нахлібник» сам винен: працювати треба! А він що каже Ользі? «Місце на службі знайти нелегко – ось так я у вашого батечка й оселився». А якби знайшов роботу – може по-іншому все й склалося. Тому, думаю, Україна сама теж багато в чому винна, – наголосив Олег Зам’ятін.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису