Володимир Призегльований із села Мар'янівка Шполянського району Черкаської області пасе своїх корів під тином. Його сусід Олександр Хоменко (ліворуч) виганяв на пасовище. Тварини наїлися гусячого пір'я і їх довелося зарізати (фото - ГПУ)
Жителі села Мар'янівка Шполянського району Черкащини скаржаться на місцевого фермера Миколу Кравченка, який вирощує гусей і овець. Кажуть, він зайняв сільське пасовище і їм ніде пасти корів. Про це пише «Газета по-українськи».
Мар'янівка за 3 км від райцентру. За 400 м від центру села 60-річний Володимир Призегльований пасе біля тину двох корів.
— Через цих бізнесменів тільки під тином і можу пасти, — каже. — У нас тут гектарів 20 луків є, але там Кравченко гусей пасе. Витовкли все, жодної травинки, тільки пір'я. Мало того, з весни тих гусей і овець зі свого городу ганяю, бо вони ж усю траву вибили і в городи лізуть.
За селом колись було озеро. За радянських часів його осушили, залишилися 20 га пасовищ. На прилеглих луках жителі Мар'янівки пасли корів. 13 років тому місцевий фермер узяв в оренду 12 га пасовищ, приватизував приміщення господарства. Тримає півтисячі овець і понад тисячу гусей. Випасає їх на луках.
— 13 років воюємо, і як об стіну, — говорить тамтешній 61-річний Олександр Хоменко. — Споконвіку на цих луках пасли корів ще наші діди. Кажу Миколі: ти всі луки своїми гусьми занехаяв, туди ж ніхто корову не вижене, бо трави немає, а як пір'ям корова жолудок заб'є, то дорізать прийдеться. Я так уже двох дорізав. Луки ж не лише для тебе. А він мені: "А де ти тут людей бачив?".
— Та яку там корову пасти, — підтримує сусіда пенсіонерка Галина Глуха. — Оно вчора внучок Саша пішов із вудкою в канаву карасів половить, то Миколині наймити його вигнали. Нізя, кажуть, там гусей купають.
Сільський голова 60-річний Василь Кугот каже, що чекає висновків санепідемстанції та ветслужби про законність випасу підприємцем гусей на спільній території.
— Микола Кравченко орендує 12 гектарів луків, він там законно, то шо я можу сказать. Він 180 гривень на рік вчасно платить. А якщо погнав гусей на спільну територію, то на те вона й спільна, щоб усі пасли. Я радив людям створити кооператив, оформити на нього частину пасовищ, ставити огорожу й пасти. Це обійдеться десь у 3,5 тисячі.
— Я законно маю 12 гектарів землі, плачу за це і тут тримаю господарство. А хтось має десяток скоту, не платить нічого й хоче на халяву пасти, — каже підприємець 50-річний Микола Кравченко. — Якщо в людей є якісь претензії до мене, то треба створить комісію, хай визначить конкретно — де чия земля, хто де може пасти.
реклама
