Якщо підприємець не може домогтися справедливості за допомогою власних зусиль, підтримки громадськості, через суди або адміністративні скарги, в нього є рік, щоб поскаржитися бізнес-омбудсменові Альгірдасу Шеметі.
Про це йшлося під час сьогоднішніх зустрічей пана Шемети з керівництвом Черкаської облдержадміністрації, а згодом – із представниками бізнесу та контрольних служб області.
– Рада бізнес-омбудсмена є дорадчим органом при Кабінеті Міністрів України, – розповів перед початком зустрічі Альгірдаса Шемети з підприємцями заступник голови облдержадміністрації Віталій Коваль. – Пан Альгірдас озвучив ті питання, заради яких він відвідує регіони України, а Юрій Ткаченко презентував, що на сьогодні робиться владою і бізнесом як соціальними партнерами на Черкащині... Обласна влада сьогодні долає тиск на бізнес і робить акцент на колективній безпеці бізнесу. Також у нас на сьогодні – досить ліберальні місцеві податки, спрощено земельну бюрократію. Розширено повноваження і можливості центрів надання адміністративних послуг, і зареєструвати бізнес в області можна за 24 години. Ми не говоримо, що розв’язали всі проблеми, але влада веде чесний, прозорий діалог із бізнесом.
У свою чергу пан Шемета розповів про себе і свою роботу в Україні. Він – громадянин Литви, де двічі обіймав посаду міністра фінансів. Згодом працював у Єврокомісії комісаром з оподаткування, митного союзу, аудиту і боротьби з шахрайством. З грудня минулого року працює в Україні бізнес-омбудсменом, очолюючи невеликий офіс, що складається з 15 працівників. Робота Ради бізнес-омбудсмена підтримується і фінансується європейськими структурами. Вона має угоди про співпрацю з українськими контрольними органами й відстоює перед ними інтереси підприємців.
Поскаржитися бізнес-омбудсменові може будь-який підприємець, якщо предмет оскарження на цей момент не розглядається судом, якщо з цієї справи було подано хоча б одну адміністративну скаргу (і підприємець не задоволений її розглядом) і якщо самій проблемі не більше року. Подати скаргу можна або завізши її в київський офіс, або переславши поштою, або заповнивши форму на сайті boi.org.ua. Якщо скаргу прийнято до розгляду, за неї береться один із слідчих Ради бізнес-омбудсмена, і за три місяці готує для державних органів відповідні рекомендації. Після цього – моніторить, як ці рекомендації виконуються.
– З травня нам було подано 530 скарг. 192 ми відхилили (оскільки вони не відповідали нашим вимогам), 111 розглянули і домоглися конкретного результату, 176 – у провадженні, – розповів Альгірдас Шемета. – Поки що ми не маємо жодного скаржника, не задоволеного нашою роботою.
Найбільше (близько 44%) скарг надійшло на роботу фіскальної служби. Також скаржаться на органи прокуратури, юстиції, місцевого самоврядування, МВС і СБУ. Тематика скарг – податкові перевірки, дії державних регуляторів (ліцензії, рішення, перевірки), прийняття законопроектів і змін до них, затримка відшкодування ПДВ, ручне втручання у системи електронного адміністрування ПДВ, кримінальні провадження проти бізнесу. На сьогодні половина скарг надійшла з Києва та Київської області. З Черкащини – 14.
Серед відображених у скаргах порушень інтересів бізнесу, які пан Шемета вважає специфічно українськими – часте порушення кримінальних проваджень проти підприємців і зарегульованість експорту.
– Щиро кажучи, мене смішить інформація, що СБУ займається питаннями горіхового бізнесу, – зазначив пан Шемета. – СБУ повинна займатися не горіхами, а шпигунами й тими, хто завдає шкоди безпеці країни. Що ж до регулювання експорту... Якщо обмеження на імпорт я ще можу зрозуміти, то регулювання експорту – для мене цілком незрозуміла річ!
Рада бізнес-омбудсмена не лише розглядає конкретні скарги, а й готує на їх підставі рекомендації для урядових структур. Наразі вже підготовлено рекомендації про підключення об’єктів бізнесу до електромережі, про підприємницьку діяльність, пов’язану з воєнними діями на Сході й анексією Криму, про регулювання експортно-імпортних операцій та адміністрування податків. Також готуються квартальні звіти.
Представники бізнесу Черкащини у своїх виступах зробили акцент на своїх труднощах. Серед них – відсутність у місцевої влади необхідних повноважень для розв’язання їхніх проблем, робота монополістів (передусім обленерго), втручання в бізнес силових структур, брак відповідальності чиновників за порушення законодавства, перевірки контрольних органів (в обхід проголошеного Кабміном мораторію), великі розміри штрафів, нечесна конкуренцію з боку нелегального («тіньового») бізнесу. Було висловлене й занепокоєння обмеженням застосування єдиного податку, передбаченим у проекті змін до Податкового кодексу.
Пан Шемета пообіцяв урахувати ці зауваження й у рамках своїх повноважень посприяти у розв’язанні проблем бізнесу.
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису