Жителі села Яблунівка Лисянського району б’ють на сполох – у них забирають пасовища. У селі люди тримають багато великої рогатої худоби, тож їм просто необхідно мати достатню кількість пасовищ. Та землю, за словами селян, віддають підприємцю під обробіток, що їх вкрай обурює.
Місяць тому селяни Яблунівки навіть перекривали дорогу за напрямком Орадівка-Мошни, щоб привернути увагу влади до їх проблеми. Тоді на таку подію з’їхалися всі – від районної влади до правоохоронних органів. Детальніше можна переглянути ВІДЕО місячної давнини, надане нашому виданню селянами:
Та за місяць ситуація не змінилася, а днями ініціативна група селян отримала відповідь від Держземагентства – розпорядника земель, яка їх не задовольнила, тож селяни готові й далі боротися за свої права.
– 17 грудня нам прийшла відповідь, що право користування землями, площею близько 60 гектарів виставлене на аукціоні і зніматися з аукціону не буде, – розповідає «Прочерку» голова села Любов Бабенко. – Ще у 2014 році ми сесією сільради приймали рішення про створення громадського пасовища площею 170 гектарів і подавали документи до обласного центру, проте нам надали дозвіл лише на створення пасовищ на площі 110 гектарів. А по іншим землям було відмовлено і вони виставлені на аукціон.
Любов Бабенко роз’яснює, що дехто з селян помилково думає, нібито пасовища утворені шляхом відмінусування від паю частини землі. Та насправді це не так. Мовляв, це просто не дуже придатна для орки земля, яка з часів розпаювання позначалася на карті як сіножаті.
– Коли пройшла інвентаризація, то Держгеокадастр поставив сіножаті на аукціон. І тепер ми можемо втратити загалом майже 70 гектарів сіножатів. Ми писали листи на Черкаси, та розуміння не знаходимо. До речі, в нас і по 110 гектарах було багато клопоту, адже це різні ділянки, а не один шматок. Тож нам довелося робити 5 ділянок. Як боротися за іншу землю – вже не знаємо, – каже сільська голова.
Житель села Яблунівка Анатолій Загородній каже, що брак пасовищ може суттєво позначитися на добробуті селян.
– Якщо заберуть пасовища, то не буде сенсу тримати худобу, бо людям з того кутка, де заберуть пасовища, доведеться гнати худобу за 5 кілометрів в інший бік. Цього робити ніхто не буде, – каже селянин. – Нині ходять чутки, що та земля, яку мають виставляти на аукціон, вже приватизована одним підприємцем. На думку селян ніхто не зважає…
Підтримує селян і Олександро Мовчан, громадський діяч з Лисянки, який розбирався у проблемі. Чоловік каже, що більше відстоювати права селян повинна була б сільський голова, яка не достатньо переконливо відстоює права селян.
– Знаю, що вже у 2014 році одному лисянському підприємцю землі пасовища виділені. І він вже попереорював частину землі, перекривши дорогу людям до іншого пасовища, – каже Мовчан. – Зараз ініціативна група селян знову готова організовувати протести, щоб влада звернула увагу на їх проблему.
Голова обласної ради Олександр Вельбівець, який ще за першого протесту селян очолював Лисянську РДА у коментарі «Прочерку» каже, що проблему знає і, звісно, стоїть на боці селян.
– Це землі сільської громади, тож звісно, хотілося б, щоб їх бажання були враховані. Проте рішення приймається не на рівні області, а на рівні Держгеокадастру України. Коли громада протестувала, я звертався до керівництва обласного Держгеокадастру, змальовував ситуацію, пояснював, що питання має гостросоціальний характер і просив передати інформацію в Київ. Якщо ж ви кажете, що громада днями вже отримала відмову щодо зняття цих земель з аукціону, то я вже у статусі голови обласної ради клопотатиму за права громади. Бо що ж виходить? Пасовища там розраховані на нинішню кількість корів у селі. Але коли з людьми спілкуєшся, то вони пояснюють, що просто не мають стимулу розводити більше худоби, бо не буде де її випасати. Їх можна зрозуміти. За умов децентралізації громади отримують більше важелів впливу, тож це треба враховувати. У даному випадку громада не висуває ніяких незаконних вимог. І шкода що поки думку селян не почули, – каже Олександр Вельбівець.
Голова облради каже, що вимоги громади є такими, що пов’язані з перспективою розвитку села, розвитку підсобного господарства. І з цих мотивів позиція селян є вкрай важливою.
«Прочерк» також звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, де нам пообіцяли надати їх бачення ситуації і роз’яснення, яке ми опублікуємо при отриманні.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису