Журналісти обурені зволіканням у справі про пограбування свого колеги

„Прочерк” уже писав про те, що 31 липня минулого року було пограбовано помешкання відомого на Черкащині журналіста Олександра Вівчарика. Невдовзі грабіжників упіймали. Однак, минуло вже півроку, але справа, по суті, не розглядалася. Журналістів „Прочерку”, і не тільки, турбує, що насьогодні відбулося єдине поки що (підготовче) судове засідання по даній справі, яке більше нагадувало погану виставу. Адже на ньому суддя виніс ухвалу, за якою обвинувальний акт стосовно грабіжників було повернуто прокурору.

Однією з причин цього стало нібито нерозуміння одним з підозрюваних української мови… (Хоча він закінчив школу в Черкасах. А  2011 року його вже засудили в Соснівському районному суді м. Черкаси до 4 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. І тоді він усе розумів…). До речі, прокурор у кримінальному провадженні, не погоджуючись з ухвалою Смілянського міськрайонного суду, подав апеляційну скаргу. 29 січня у приміщенні апеляційного суду Черкаської області її нарешті розглянули. Апеляційний суд пристав на аргументи судді по справі і залишив його ухвалу в силі.

Узагалі, в ній багато дивного, і вона ще раз доводить, що в нашій країні мають права всі, окрім чесних людей. Приміром, вкрадені прикраси родини Вівчариків, тоді ще працівники міліції, оперативно знайшли в одному з ломбардів Черкас. Але замість того, щоби вилучити їх, як належить за законом, вони скориставшись стресовим станом і розгубленістю пограбованих, неправомірно змусили їх викупити вкрадене у них же майно, посилаючись на те, що, мовляв, інакше воно буде втрачене і для них, і для слідства, як докази.

Дивує й те, що під час судового засідання в Смілі за ґратами було двоє підозрюваних. Третього, який ніде не працює, випустили під заставу у 30 тисяч гривень. Водночас, під заставу у 60 тисяч 900 гривень він звільнений з під варти ще по одній справі… (До, речі, у нього і ще в одного підозрюваного на даний час попередні судимості не зняті і не погашені). То чи не забагато грошей у непрацюючого злодія? Якщо він може дати під заставу майже 100 тисяч гривень, чому суд не працює над тим, щоби повернути пограбоване постраждалим, а шукає одному із злодіїв перекладача?

І ще одне: під час апеляційного розгляду один з двох заарештованих підозрюваних уже був не під вартою. Його відпустили під домашній арешт і вже навіть шукали. Коли і ким це було зроблено, постраждалим не повідомили. Невідомо також, що тепер буде з третім підозрюваним, який раптово забув українську мову. Адже 18 грудня спливав термін тримання його під вартою. Апеляційний суд у Черкасах того дня на своєму засіданні ухвалив продовжити йому цей запобіжний захід до 1 лютого 2016 року…

З огляду на мовлене вище, обласна спілка журналістів бере цю справу під особливий контроль. А голова Черкаської обласної спілки, перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко зазначає, що звертатиметься по суті справи, її неякісного розгляду і затягування до Генеральної прокуратури. Бо складається враження, що все робиться так, щоби звинувачення розвалилося в суді, або підозрювані втекли.

Перед Законом в Україні мають бути рівними всі, а не лише злочинці і працівники правоохоронних органів.

Інформація прес-служби НСЖУ