– Що ви насамперед плануєте здійснити на посаді директора Департаменту культури? Які у вас «стратегічні» задумки та проекти?
– Ще готуючись до конкурсу на заміщення посади, я прописав програму розвитку на найближчі два роки, причому вона стосується як культури, так і зв’язків із громадськістю. Там чітко прописано сьогоднішні проблеми, моє бачення щодо шляхів їх вирішення, розвиток галузі культури та інформаційної політики.
У першу чергу, я хочу захистити працівників культури. Сьогодні працівник музею з науковим ступенем отримує близько 2000 тис. гривень. Якщо зараз випускник університету прийде працювати, його заробітна платня становитиме взагалі мінімальну суму. То яку від нього просвітницьку роботу можна вимагати? Та ніяку! Тому першочергове – це добитися гідної оплати праці. І тільки тоді, навіть морально, я зможу вимагати з підлеглих виконання завдань, які я перед ними ставитиму.
Єдиний шлях, який я поки що для цього бачу -це направлення бюджетних коштів, яких і так дуже мало, насамперед, на забезпечення матеріального заохочення працівників, створення їм комфортних умов праці.
А вже для культурно-просвітницьких проектів залучати кошти спонсорів, меценатів, благодійників.
По-друге, в мене в планах є проведення повної інвентаризації об’єктів археології, історії та природи. Є такий Державний реєстр нерухомих пам’яток України, який давно не оновлювався, і тому ці об’єкти залишені без нагляду та контролю, що призводить до їх розкрадання та руйнування.
Далі –хочу зробити 2-3 нових туристичних маршрути, зробити молодіжні фестивалі, які приваблять у першу чергу молодь. Не зациклюватись на класичному формулюванні «Черкащина – край Богдана і Тараса», а відкривати нові напрямки і маршрути: екскурсія на козацькій чайці з Чигирина до с. Вереміївка, де створено автентичний козацький хутір, з тієї ж Вереміївки перепливти в Канів… На водні маршрути до цього часу чомусь ніхто не звертав уваги. У мене в планах – розробити та впровадити екстрим-маршрути з Канева пішки до Корсуня, а там і до Буцького каньйону вже недалеко… Це повинно привабити молодь, яка фактично є нашим майбутнім двигуном розвитку туристичної галузі.
Моя програма називається «Черкащина – це воля і дух нації». Назва вибрана не випадково, оскільки саме на Черкащині проходили суспільно-вагомі історичні події. Свого часу Чигирин був столицею України, тут вершилася історія нашої держави, саме на Черкащині пересікалися інтереси тогочасних гігантів геополітики – Османської Імперії, Речі Посполитої, Московської держави та інших. Не треба зосереджуватися виключно на постатях Богдана Хмельницького і Тараса Шевченка. Тут жили і працювали Чорновіл, Симоненко, Піддубний та безліч інших… Це наша історія і її потрібно не приховувати за хуторянством і провінційністю.
Ще у планах – відновлення старих та встановлення нових охоронно-інформаційних вказівників із залученням коштів спонсорів для відновлення та дослідження історичних та культурних пам’яток нашої області.
У мене вже на сьогоднішній день є певні домовленості з людьми, які готові допомагати мені в усьому задуманому і ціла низка масштабних проектів, які лише чекають на реалізацію…
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису