Виставу під сповненою інтриги назвою «Ножі в курях* або Спадок мірошника» показав у Черкасах шанувальникам театрального фестивалю «Сцена людства» Львівський академічний молодіжний театр імені Леся Курбаса.
У виставі розповідається про своєрідний «любовний трикутник»: зосереджений на повсякденності любитель коней і орач Вільям (актор Олег Цьона), його замріяна молода дружина (актриса Наталія Рибка-Пархоменко) і освічений та схильний до вільнодумства мірошник Ґілберт Горн (актор Андрій Козак). Знайомство з мірошником змінює свідомість жінки так, що вона не в змозі більше жити з орачем і вбиває його. Проте й стосунки з Горном не складаються – той залишає млин і перебирається до міста.
Як наголосила виконавиця головної ролі Наталія Рибка-Пархоменко, у цій п’єсі сучасного шотландського драматурга Девіда Гарровера кожен знаходить для себе щось своє: хтось слідкує за перипетіями сюжету, хтось замислюється над філософським сенсом побаченого. Акторів же «зачепив» сам нестандартний драматичний матеріал, із яким цікаво працювати і який дозволяє зробити «новий крок уперед, досягти нової якості акторства».
– Мені цікаво, коли люди приходять у театр і думають, – наголосив режисер Володимир Кучинський. – Театр, у якому все зрозуміло, не є живим... Дивитися п’єсу – це зовсім не те, що її читати. Рідко хто, читаючи, може при цьому створювати в уяві об’єм – питання, відповіді, знов питання, парадокси... В більшості люди читають «у довжину», слідкуючи за сюжетом. А театр тим і особливий, що він може створити об’єм, у якому буде багато парадоксального, багато невизначеного.
Журналісти, яких було запрошено на виставу, проаналізувавши слова представників театру і анотацію до твору, в ході дискусії зробили для себе такий висновок: орач Вільям символізує «забобонний і апріорі упереджений спосіб дивитися на речі». Його молода жінка уособлює людину, схильну до «образів і відчуттів, які неможливо, але необхідно назвати», тобто творчу особистість. Мірошник Горн – це символ сучасного, орієнтованого на людину, її особисті цінності та інтереси суспільства. Вбиваючи орача, жінка ніби звільняється від традиційних, забобонних цінностей. Але й гармонії з сучасним світом вона не знаходить: мірошник залишає її.
Втім, остаточно розібратися у складному тексті Гарровера, мабуть, не вдасться нікому. Хіба що сам Гарровер міг би щось пояснити. Але він далеко – в Шотландії...
___________________
*Головна героїня каже: «…Світ тут, перед моїми очима, а я тільки повинна встромляти назви у все, що є довкола мене, так, як я встромляю ножа у живіт курки»
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису