На черкаському цвинтарі завдяки небайдужим черкащанам відновили пам’ятник борцеві за Україну (фото)

Представники черкаського осередку партії «Свобода» та КП «Комбінат комунальних підприємств» провели благоустрій території та відновили пам’ятник Ірини Михайлівни Коровіної-Козак, бійця ОУН-УПА, в’язня радянських таборів, референта Українського Червоного Хреста Львівщини.

Пам’ятник останнім часом хилився і мало не падав. На занедбаність території могили звернула увагу донька черкаського письменника Андрія Хименка пані Лариса, інформує «Прочерк».

Довідавшись більше про героїчне життя бандерівки, пані Лариса вирішила познайомити з життям Коровіної-Козак і черкаських патріотів, а тому звернулася до «свободівців». Там відгукнулися на звістку, ознайомилися з історією життя людини, побували на цвинтарі, пофарбували огорожу. Проте деякі роботи мали виконуватися професійною бригадою. Тут допомогли представники КП «Комбінат комунальних підприємств», що займається цвинтарем.

– Ірина Михайлівна Коровіна-Козак, яка похована на міському цвинтарі №1, була нагороджена відповідно до першого наказу Головного Командування УПА ч.1/45 від 25.04.1945 р. як обласний референт УЧХ Львівщини. Поховання знаходиться на центральній алеї зліва після пам’ятника В.Симоненкові (стежкою за пам’ятником Г.П.Білоусові направо через 5 могил у 3 ряду). Поховання сімейне, подружжя Коровіних ні дітей, ні родичів у Черкасах не мало, – зазначила Лариса Хименко. – Завдяки вирішення цій справі мені приємно, що в Черкасах є ділові і порядні люди.

Козак (за чол. – Коровіна) Ірина Михайлівна («галина», «Орися», «Сира», «Лада»; 2.02.1919 р., с. Трибоківці Жидачівського рну Львівської обл. – 27.03.1992 р., м. Черкаси). Закінчила Львівську гімназію сестер Василіянок. Член юнацтва ОУн (1937), активу ОУн (осінь 1942 р.). У квітні 1939 р. заарештована польською поліцією за участь у студентському Конгресі СУСОП, звільнена з тюрми у серпні того ж року. З приходом більшовиків у листопаді 1939 р. нелегально перейшла кордон і жила у Кракові. Закінчила курси друкарок і стенографісток при УдК та працювала друкаркою в політичній референтурі Проводу ОУН у Кракові (04.1940 – 08.1941). Керівник жіночих відділів Організації української націоналістичної молоді «Січ» (08. – 09.1941). Вишкільник при крайовому проводі юнацтва ОУн ЗУЗ (осінь 1942 – осінь 1943), референт УЧХ Львівського обласного проводу ОУн (05.1944 – 03.1945), виконувала спеціальні доручення Проводу ОУн (03. – 05.1945). Заарештована органами нКҐБ 16.05.1945 р. у Львові під час зустрічі зі зв’язковою. Звільнена 19.07.1945 р. з метою використання для захоплення провідних членів ОУН. на співпрацю з ворогом не пішла та перейшла на нелегальне становище. Повторно арештована 1.09.1945 р. Під слідством перебувала в тюрмах Львова та Києва. Засуджена військовим трибуналом військ МВС Київської області 10.07.1946 р. за ст.ст. 54-1а, 54-11 КК УрСр до 10 років позбавлення волі у виправнотрудових таборах з подальшим позбавленням у правах на 5 років з конфіскацією майна. Звільнена 6.02.1955 р. з Мінлагу. реабілітована 27.06.1997 р. Відзначена Бронзовим Хрестом заслуги (25.04.1945).