Науковці: Черкасам не 730 років, а значно менше!

«Омолодили» Черкаси двоє науковців – археолог Дмитро Куштан й історик Валерій Ластовський. Вони стали авторами книги «Археологія та рання історія Черкас», яка нещодавно побачила світ.

Презентація наукової монографії, яка вийшла під егідою Інституту археології НАУ України, відбулася учора в краєзнавчому музеї.

Науковці твердять, що немає жодних підстав вважати, ніби Черкаси виникли в 1280-их роках, як нині офіційно вважається. Цю дату не підтверджують ані писемні джерела, ані археологічний матеріал. Дмитро Куштан і Валерій Ластовський приходять до висновку, що місто було засновано невдовзі після битви під Синіми Водами (1362 р.), коли литовсько-руські війська звільнили від Золотої Орди Південну Київщину та Поділля. Черкаси стали одним із прикордонних фортець, які «прикривали» південні рубежі Подільського князівства, а згодом – Великого князівства Литовського.

«Фактичний матеріал дозволяє на сьогодні висловити обґрунтовану думку, що безпосереднім засновником міста Черкаси треба вважати литовського князя Юрія Коріатовича», – пишуть автори книжки.

Дмитро Куштан і Валерій Ластовський категорично заперечують проти традиційного уявлення про те, що Черкаси засновані вихідцями з Кавказу (черкесами). На їхню думку, назва «Черкаси» походить не від якогось із кавказьких або тюркських слів. Вони пропонують кілька варіантів походження назви – від коренів литовської мови, від слов’янського кореню «чер-» («чъртати», тобто сікти, рубати) і литовських суфіксів (-к-, -ас). Але найбільш вірогідним варіантом авторам здається версія походження назви від коренів двох давніх європейських мов – іллірійської («чрха» - чорна ріка) і фракійської («кас» - чистий, прозорий).

Археолог та історик також висвітлюють історію черкаських фортець – замків. На їхню думку, загалом у місті в різні часи було 7 замків. Про перший, воєводою якого був сілезець Бедрих, є згадка від 1392 року. Розташовувався він, як вважають дослідники, на так званій Дзелень-горі – між сучасними вулицею Рокзопною та узвозом Старособорним (колишній спуск Островського, біля Будинку природи). Там само стояли й наступні замки – аж до XVII століття. (До речі, раніше цю саму думку висловлював черкаський краєзнавець Василь Страшевич. Після того, як поляки в 1637 році спалили замок, адміністрація міста перебралася на так зване Троїцьке городище – місце, де нині Пагорб слави.