Німецький професор розповів, як провели децентралізацію колишньої НДР

Децентралізація та передача повноважень на місця – процес, який сприяє посиленню демократії, поліпшує надання адмінпослуг громадянам і посилює економічну ефективність громад. На цьому наголосив під час прес-конференції в Черкасах 7 грудня експерт Німецького товариства з міжнародного співробітництва (GIZ), професор Дрезденського технологічного університету, прем’єр-міністр землі Саксонія у відставці Ґеорг Мільбрадт.

– Які проблеми можуть супроводжувати децентралізацію? Брак висококваліфікованих фахівців (а вони необхідні), брак коштів. Допомогти розв’язати ці проблеми допоможе збільшення громад. Отже, передумова децентралізації – адміністративно-територіальна реформа, – наголосив пан Мільбрадт.

Оскільки українська влада вирішила, що процес об’єднання територіальних громад має відбуватися спочатку на добровільних засадах, дуже важливо переконати жителів, що це – правильний шлях. Своє покликання Ґеорг Мільбрадт вбачає у тому, щоб пояснювати особливості об’єднання громад, спираючись на досвід колишньої НДР (Німецької Демократичної Республіки) після її входження до складу ФРН, а також – на досвід Польщі.

– Перші 25 років незалежності України в цьому плані, на жаль, втрачено. Отже, Україна не має на реформу так багато часу, як мали Східна Німеччина чи Польща, – зазначив німецький професор.

На його думку, на прикладі вже створених в Україні об’єднаних громад (наприклад, Білозірської Черкаського району) добре видно, як об’єднання приводить до збільшення коштів, поліпшення інфраструктурних інвестицій та сервісу.

– Важливо делегувати на місця не тільки повноваження, а й кошти для їх виконання. Це можуть бути свої місцеві податки, використання частини податків, залишеної на місцях, а також бюджетні трансферти. Важливо, щоб трансферти із бюджетів вищих рівнів здійснювалися без цільового призначення, бо воно могло б негативно вплинути на самостійність громад, – переконаний пан Мільбрадт.

За словами німецького фахівця, на його батьківщині об’єднання територіальних громад проходило, як і в Україні, не надто спокійно: було багато дискусій та суперечок. Але цей процес завершився вдало, і тепер ніхто не сумнівається в тому, що він був необхідний.

– У нас у Саксонії, як і в Україні, малі села не хотіли під час об’єднання з більшими втрачати своєї ідентичності. Тому ми дозволили громадам, які об’єднуються, укладати договори – наприклад, про збереження в кожному селі школи початкового рівня або про перетворення деяких малокомплектних шкіл на спортивні, музині школи, гуртки; в деяких малих селах базуються пожежні команди, – розповів професор Мільбрадт.

Несподівано легко було розв’язано й питання комунікацій між селами в об’єднаній громаді. Багато документів місцеві жителі можуть отримати в своєму селі (у старост), інші послуги надають пересувні адміністративні автобуси, які в певні дні відвідують певні села. Але найбільше проблем розв’язала комп’ютеризація та переведення адміністративних документів у цифрову форму. Тож отримати необхідні довідки можна просто роздрукувавши документ із Інтернету.

– Отже, ті побоювання, які висловлювали малі громади, не справдилися! – підсумував фахівець.

За словами Ґеорга Мільбрадта, справжні проблеми в Німеччині виникли не на етапі об’єднання сільських громад, а тоді, коли стали об’єднуватися міста і невеликі громади поруч із ними.

– Але ви до цього ще не дійшли, – зазначив професор. – Ви правильно зробили, що сконцентрувалися на селах.

На думку пана Мільбрадта, після етапу добровільного об’єднання громад, можливо, доведеться вдатися до примусового. Але 70-80% громад мають об’єднатися добровільно.

Фахівець із ФРН переконаний, що після завершення створення об’єднаних територіальних громад настане другий етап адміністративно-територіальної реформи – перегляд функцій районів.