Виповнилося 100 років від дня народження колишнього ректора Черкаського педінституту Тканка

Сьогодні, 23 грудня, виповнюється 100 років від дня народження Героя Радянського Союзу, професора Олександра Васильовича Тканка, який у 1953–1979 рр. був ректором Черкаського державного педагогічного інституту (нині – Національного університету імені Богдана Хмельницького). Про це у своєму дописі у «Фейсбуці» пише професор ЧНУ Василь Мельниченко.

Олександр Тканко залишив глибокий і яскравий слід в історії навчального закладу і Черкащини. З його іменем пов’язана активна розбудова інституту. За час, коли Олександр Васильович очолював інститут, навчальний заклад із провінційного перетворився у добре знаний в Україні та за її межами центр підготовки педагогічних кадрів.

Очоливши у березні 1953 року Черкаський педінститут, 36-річний Олександр Тканко вже мав за плечима унікальний фаховий і життєвий досвід: вчитель, завуч, директор школи, директор педтехнікуму, ректор учительських інститутів у Чернівцях і Конотопі. В роки війни – фронт, участь у партизанському русі, командир партизанського з’єднання у Закарпатті. Високе звання Героя Радянського Союзу.

Початок «епохи Тканка» збігся в часі з утворенням Черкаської області, яка постала на карті України у січні 1954 року. Так само стрімко, як і молода область, розвивався ще зовсім недавно райцентрівський педінститут.

То були не прості роки – ще недалекою в часі була повоєнна розруха, сковувало ініціативу і творчість засилля адміністративно-командної системи та ідеологічного диктату. Але загартований війною характер, висока відповідальність і організаторські здібності помножені на щиру любов до обраної справи і підтримку колективу додавали Олександру Васильовичу сил і наснаги у розв’язанні назрілих проблем розвитку інституту і подоланні труднощів.

За 26 років, які стали найголовнішими у біографії і долі Олександра Васильовича Тканка, в інституті відбулися суттєві зміни. Тільки в перше десятиріччя його ректорства відкрилися аспірантури з чотирьох спеціальностей – анатомії, фізіології, фізики, зоології. До чотирьох факультетів додалися ще два – іноземних мов та загальнонауковий. Уведено в дію два навчальні корпуси факультетів фізичного виховання та фізико-математичного і філологічного.

Епоха Олександра Тканка не обмежувалася лише удосконаленням освітнього процесу. Інститут зусиллями своїх студентів і випускників ставав відомим в Україні і тодішньому Союзі як важливий осередок культури, спорту і громадського життя.

У 1960-х роках дворазовим чемпіоном Європи і олімпійським чемпіоном з веслування став Андрій Хіміч. Валерій Дрибас двічі перемагав на чемпіонатах Європи і був срібним призером чемпіонату світу.

Яскравий слід в історії українського спорту залишила жіноча гандбольна команда педінституту «Освіта» – шестиразовий чемпіон України, бронзовий призер першості Союзу, неодноразовий чемпіон товариства «Буревісник». Її гравці у складі збірної СРСР виступали на чемпіонатах світу і Європи.

Пам’яттю про Олександра Васильовича і його епоху сьогодні є народний ансамбль танцю «Черкащанка», створений за його особистої ініціативи. При ньому відбулися перші закордонні гастролі, участь у престижних конкурсах і фестивалях. Вже сьомий десяток років цей самобутній колектив пропагує національне мистецтво і духовну культуру українського народу, є окрасою і гордістю університету.

У 1958 році в інституті вперше почала виходити друкована газета «За педагогічні кадри». Значну увагу приділяв вивченню історії Черкащини. У 1966 – 1972 рр. був заступником (а фактично – керівником) голови редколегії з підготовки і видання тому «Черкаська область» із 26-томного академічного видання «Історія міст і сіл УРСР».

Такою була епоха Олександра Тканка в історії Черкаського педагогічного інституту і Черкащини.

І хоч народився він на Чернігівщині, але більшу частину свого життя він віддав Черкащині і ми по праву вважаємо його нашим земляком. Як і Василь Симоненко, Ольга Павловська, Данило Нарбут та інші відомі уродженці інших куточків України, він зріднився з Черкащиною, жив і самовіддано працював для її блага. Його, як і їх, черкаська земля прийняла на вічний спочинок.

Сьогодні Олександра Васильовича Тканка – людину, вченого, педагога і воїна з вдячністю згадують тисячі випускників Черкаського педінституту, кожному з яких він передав частинку свого батьківського тепла і для яких він назавжди залишився Ректором.