У звіті 1957 року ЦРУ називало Черкащину антирадянською зоною

Аналітики Джорджтаунського університету (США) в 1957 році у секретному дослідженні на замовлення ЦРУ висловили думку, що у багатьох регіонах УРСР населення підтримало б антирадянські спецоперації, пише «BBC Україна». Черкащина потрапила до списку антирадянських областей.

Американці поділили Україну на 12 умовних частин – від найслабших до найсильніших антирадянських настроїв. Аналіз проводили на основі чотирьох головних чинників: етнічний склад регіонів, ставлення до більшовиків у 1917-1921 роках, ставлення до німецької окупації й партизанських рухів, а також кількість випадків збройного опору радянській владі.

Найбільш лояльними до радянського режиму американці визначили Крим («зона 1») та частину Донбасу – промислові райони Луганської та Донецької областей («зона 2»). Обриси лояльного до СРСР Донбасу дуже нагадують обриси сучасних самопроголошених «ДНР» та «ЛНР».

Антирадянські настрої на карті дослідників зростають зі сходу на захід України

Рівень підтримки "прозахідного" кандидата у президенти Віктора Ющенка та "проросійського" Віктора Януковича на виборах 2004 року

Зона II - найлояльніші СРСР райони Донбасу на американській карті

"ЛНР" та "ДНР" також не змогли отримати контроль над північною Луганщиною та Маріуполем

Прикордонну смугу від Чернігова до Луганщини («зона 3»), а також Одещину («зона 4»), аналітики зарахували до територій, де можлива незначна підтримка американським силам спецоперацій. Фактично, після Криму та Донбасу, американці наступними за лояльністю до радянської влади назвали Одесу та Харків, де навесні 2014 року були потужні сепаратистські рухи. Але вони не знайшли серйозної підтримки населення.

Широка прибережна смуга від Миколаєва до Маріуполя ввійшли у «зону 5», де спеціальні сили США не отримають значного спротиву, а також матимуть певну підтримку українського населення.

Центральне Придніпров'я в чотирикутнику Кривий Ріг-Запоріжжя-Дніпропетровськ-Павлоград аналітики виокремили в «зону 6» з ще більш сприятливими для спецоперації умовами.

Першим регіоном, де спеціальні сили США можуть отримати суттєву підтримку, американці назвали лівобережні частини Полтавської, Чернігівської та Сумської областей, а також правобережну Кіровоградщину і частину Вінниччини – це «зона 7».

Черкащина входила в «зону 8», до якої також належали Київщина, Житомирщина та Хмельниччина. За даними звіту, націоналістичні та антирадянські настрої тут були досить сильні. Також було можливо, що населення могло надати «суттєву підтримку спеціальним силам».

«Регіон складає українське населення, яке зазнало невеликого російського впливу», – вважали американці. Також у матеріалі зазначається, що у «зоні 8» був потужний український рух у 1917-1921 роках, а під час колективізації фіксували збройний опір. Під час Другої світової у регіоні були потужні антирадянські настрої, а у північному Поліссі діяли озброєні українські повстанські загони. При цьому радянських партизан тут нібито не підтримували. «Схоже, що у цьому регіоні спеціальні сили отримають принаймні помірну допомогу», – зауважують у звіті.

Проте, значну частину центральної України визнали непридатною для ефективних операцій через аграрний характер господарства і велику територію, де діяти неефективно. Проте, щоби їхня продукція не йшла до Росії, спецназу рекомендують перекривати шляхи сполучення звідси у сприятливих секторах.

Ще на чотири зони американці поділили новоприєднані до СРСР території Західної України (Волинь – «зона 9», Закарпаття – «зона 10», Буковина – «зона 11» та Галичина – «зона 12»). Тут американці зафіксували дуже потужні антирадянські настрої і перспективу підтримку американського спецназу.

Цікаво, що американці не покладали великих надій на польську меншину – вони вважали, що через жорстке протистояння між українцями та поляками останні навряд чи підтримають проукраїнське повстання.

Найсприятливішими місцями для можливого удару аналітики ЦРУ вважають північні та західні регіони України, а також південний берег Криму (де, на думку американців, у гірських районах могли залишитися антирадянськи налаштовані кримські татари, а також є шляхи сполучення і порти).