Вибори — це спосіб напряму впливати на майбутнє в Україні. Громадяни делегують своїх представників до Парламенту, тим самим визначаючи курс розвитку країни на найближчі 5 років. У 2019 році українці оберуть дев’яту Верховну Раду. Та чи буде вона новою за якістю, якщо ми обиратимемо за старою та корумпованою виборчою системою?
Зараз в Україні діє змішана виборча система. Половина депутатів обирається на мажоритарних округах, половина — за пропорційною системою з закритими списками. “Мажоритарка” — це коли ви голосуєте за одного кандидата з тих, хто балотується на вашому окрузі, і перемагає той, хто набрав найбільше голосів. Пропорційна система з закритими списками — це коли ви голосуєте тільки за партійний список, і до Парламенту потрапляють партії, що набрали понад 5% по країні. Кількість депутатів від кожної партії пропорційна до кількості набраних голосів виборців.
Змішану виборчу систему в Україні запровадили спочатку за часів Кучми, а повернули — за Януковича. Саме завдяки їй Партії регіонів вдалося зберегти свою більшість у 2012 році, і країна прискореними кроками пішла в бік корупції та авторитаризму. Особливість змішаної системи в тому, що партія влади, яка втратила довіру виборців, все одно має шанс зібрати нову більшість за рахунок мажоритарників-самовисуванців, яких вона підтримає адмінресурсом.
Порівняно зі “списочниками”, мажоритарники гірше працюють у Парламенті: у третині випадків не голосують за законопроекти, чверть з них кнопкодавить. Майже 40% депутатів-мажоритарників є фігурантами журналістських антикорупційних розслідувань, багато володіють великим чи середнім бізнесом, заради лобіювання якого вони і йдуть в політику.
Половина депутатів Парламенту зараз обирається за закритими партійними списками. Списки називаються “закритими” не тому, що ми не знаємо, кого висуває партія, — перелік кандидатів обов’язково публікується, — а тому, що виборці не впливають на те, в якому порядку запропоновані партією кандидати пройдуть у Раду. В таких умовах партії продають “прохідні” місця у виборчих списках за мільйони доларів, щоб оплатити виборчу кампанію, а кандидати, які ці місця купили, після отримання мандату “відбивають” у Раді витрачене.
Оскільки закриті списки не мають регіональної прив’язки, 80% депутатів-списочників постійно проживають у Києві, тому погано знають проблеми регіонів. Крім того, система дозволяє партіям не працювати з виборцями напряму, адже для перемоги достатньо купити дорогу телевізійну рекламу — на парламентських виборах-2014 на неї пішло 85% офіційних витрат політичних партій.
Уже десять років українські та міжнародні експерти радять нам перейти на європейську виборчу систему — пропорційну з відкритими регіональними списками. За такої системи кандидатів висувають лише партії, формуючи окремі списки для великих регіональних округів — в умовах України регіональним округом може бути, наприклад, область. Виборці голосують і за партію, і за конкретного кандидата від неї по своєму регіону, тобто впливають і на те, які саме партії потраплять до Парламенту, і хто саме від цих партій отримає депутатський мандат.
Щоб нагадати депутатам про їхні зобов’язання, 15 травня в кожному обласному центрі та 17 травня в Києві під Верховною Радою відбудуться Всеукраїнської акції “Ні!” виборам за законом Януковича” з вимогою невідкладно ухвалити кодекс у другому читанні. Саме від позиції громадян залежатиме, чи отримає Україна нові правила доступу до політики та шанс на демократичні зміни, чи залишиться в умовах олігархіно-кланового “договорняку”, який відновлюватиме себе через закриті списки та мажоритарку ще багато виборчих циклів.
ГО “Центр UA”
Руслан Зоря («Громадянська позиція»)
Партія «Громадянська позиція» прийме участь у всеукраїнській акції, яка 15 травня (о 09.00 на площі Соборна, Черкаси) відбудеться в усіх обласних центрах України, а 17-го травня - на площі Конституції перед будівлею Верховної Ради. Мета цієї акції – шляхом мирного протесту, в межах чинного законодавства, змусити український парламент виконати передвиборні обіцянки партій і міжнародні зобов'язання України щодо впровадження пропорційної системи з відкритими виборчими списками кандидатів.
Наразі в Україні діє змішана виборча система: 50% депутатів обираються за партійними списками і 50% – за мажоритарними округами. На жаль, у таких умовах не вдається провести прозорі демократичні вибори. Чому мажоритарна система – це зло, думаю, всі розуміють по тих депутатах, які нині потрапили до Верховної Ради. На Черкащині, із 7 округів по 6 до влади пройшли олігархи і навіть не місцеві. Пересічному громадянину «завдяки» цій системі практично нереально потрапити у Верховну Раду і представляти інтереси своєї громади.
Олександр Піньковський («Народний контроль»):
Ми чітко розуміємо, якщо обирати наступний парламент за чинними законодавством, зокрема виборчим та регламентом ВРУ, ми не отримаємо якісних змін. "Народний контроль" у повному складі голосував за Виборчий кодекс N3112-1. Відкриті виборчі списки – це одна з принципових вимог нашої партії. І ми вже подали поправки до другого читання. Але ми розуміємо, що необхідно провести дієву парламентську реформу. "Народний контроль" підготував проект закону змін до Конституції України, яким пропонуємо обирати народних депутатів максимум на два терміни підряд. У нас є такі депутати, які по 20 років сидять в парламенті й ці 20 років отримують депутатську зарплату. А потім ми бачимо в їхніх деклараціях мільйонні статки, дорогі маєтки та коштовності. Саме тому ми вимагаємо обмежити кількість перебування депутата у парламенті до двох каденцій. Це допоможе системно оновлювати склад Верховної Ради та бачити молоді обличчя в політиці. Також ми пропонуємо скоротити кількість депутатів Верховної Ради з 450 до 300 осіб. Нинішня кількість депутатів довела свою неефективність, а витрати на утримання Ради ростуть з року в рік. Лише на 2018 рік уряд закладає 1,7 млрд на обслуговування депутатів парламенту. Хіба в нас немає галузей, де ці гроші потрібні більше? Наступний пункт парламентської реформи "Народного контролю" – це позбавлення депутатів-прогульників мандатів. Ми пропонуємо забирати мандати в нардепів, які протягом сесії прогуляли половину і більше засідань без поважних причин.
Дмитро Кухарчук («Національний корпус»):
Мажоритарка - аукціон тушок. Продаж голосів на найвищому державному рівні. Іллюзія рівності у виборчій системі, маніпуляція з людською свідомістю. Головним гаслом сьогоднішніх провладних партій на попередніх виборах була відміна мажоритарки, але вони нас мають за дурнів...і матимуть далі. Тільки вулиці здатні поставити їх на місце бо голос вулиць не можливо не почути, а коли вийдуть мілліони - нереально ігнорувати. Сьогодні ми маємо шанс обрати або вільний вибір, або рабство ще на 5 років. Вибір за нами.
Сергій Яковенко (Рух нових сил):
Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі з моменту свого створення послідовно відстоює виборчу реформу. Ухвалення нового закону про вибори було однією з чотирьох вимог, з якими ми вийшли під стіни парламенту 17 жовтня минулого року та простояли там до 3 березня, коли наметове містечко було по звірячому розігнано поліцією Авакова. Ми виступаємо за скасування виборчого закону Януковича, відповідно до якого до представницького органу влади мають можливість потрапити лише представники олігархів та «грошові мішки», які скуповують голоси виборців за гречку, а потім заробляють на цьому в рази більше та приймають закони в інтересах олігархату, а не народу України. Розірвати це порочне коло зможе лише ухвалення нового Виборчого кодексу, що передбачає проведення парламентських виборів за пропорційною системою з відкритими регіональними списками та скасує мажоритарку.
реклама
