Базари та фаст-фуди в літню пору приховують небезпеку, – ЗМІ

Фото Ігоря Єфімова

Журналіст «Вечірніх Черкас» Сергій Радченко провів кілька експериментів, аби дізнатися, наскільки безпечними є продукти на базарі та їжа в кіосках швидкого харчування. Результати він опублікував у статті, що вийшла у свіжому номері газети. Далі публікуємо цю статтю повністю.

Першим вирішую перевірити «Чебуречну», розташовану поблизу Центрального ринку. За легендою я продавець м'яса. Нібито маю декілька кілограмів дешевого, але зіпсованого товару. У кіоску працює чоловік азіатської зовнішності. Через вікно для покупців відчувається, що всередині страшенна спека. Продавець саме ставить фарш у холодильник. Рукавиць на руках немає. Пропоную придбати свинину та яловичину. Ціну ставлю вдвічі дешевшу, ніж за кілограм якісної.

– Свинину ми не використовуємо. Лише яловичину, – пояснює. – Зазвичай, я купую на нашому базарі. Принесіть трохи, щоб я міг подивитися на те м'ясо.

Продавчині по сусідству з «чебуречною» помічають, що розмова з їхнім колегою фільмується на телефон. Гукають, аби він вийшов. За цей час встигаю відійти на кількадесят метрів. Підбігає мій потенційний «клієнт» і шарпає за рюкзак. Вимагає показати телефон. До нього приєднується жінка, яка торгує неподалік овочами. Вириває мобільний і намагається віддати йому. Викликаю поліцію.

Наступним перевіряю кіоск біля залізничного вокзалу. Прошу зробити шаурму. Жінка бере зі столу поліетиленові рукавички й починає нарізати м'ясо. На столі стоїть майонез у тарілці. Після приготування фаст-фуду до холодильника його не ховає. Розрізаю приготовану страву. Більшість м’яса з жиром. Смажена картопля не свіжа, із гіркуватим присмаком.

– Коли їду додому, іноді купую поїсти тут, – пояснює студент Сергій Івченко. Хлопець неподалік від кіоску їсть хот-дог. – Хот-доги в них нормальні. А от шаурму колись узяв, то стало погано. Із туалету довго не виходив. Можливо, справа була не в якості, а в тому, що з'їв у смак. Хоча намагаюсь її таки не брати.

Тальнівчанка Світлана Мазніченко ледь не напоїла дитину молоком із содою.

– Часом молоко беру в жінок на місцевому базарі, – розповідає Світлана. – Обов’язково кип'ячу. Якось узяла пляшку. Продавець запевнила, що воно свіже. Було спекотно і та пляшка стояла на сонці. Взяла. Удома виклала й забула поставити в холод. Коли кинулась до нього, виявила, що навіть не прокисло. Запідозрила, що в молоко щось кинули. Знаю, додають соду, аби довше не псувалось. Налила в склянку й кинула туди лимонної кислоти. Із молока пішли бульбашки. Зараз купую лише у перевіреного продавця.

Перед продажем молочні продукти зобов'язана перевірити лабораторія. Такі є на кожному ринку. Видають довідку про якість. Аби дізнатись, чи можна без експертизи та довідок торгувати молоком, відправляюсь у лабораторію Центрального базару. Працівниці кажу, що при собі не маю жодного документу на товар. Прошу провести експертизу. У магазині придбав пастеризоване молоко, яке змішав із чималою кількістю води й соди.

– Необхідний паспорт на корову й довідка ветлікаря, що тварина не хвора, – говорить працівниця лабораторії. Показує необхідний перелік документів. – Якщо у неї мастит, можу зіпсувати електронний пристрій. Сьогодні досліджень зробити не можу. Але сьогодні я вас не бачу. Можете торгувати. Відповідальність берете не себе.

Із пляшкою молочно-содового розчину йду торувати. Стаю на тротуарі. Пропоную купити за 10 гривень. За 20 хвилин підходить літній чоловік і дістає гроші. Зізнаюсь в експерименті.

– Не боюсь так купувати, – зізнається Іван Макарович. – На базарі постійні продавці. Вони людей не обманюють. Молоко хотів узяти для кота. Він і фарбовану воду питиме. Я колись працював на фірмі, яка займалась обладнанням для перевірки якості молочної продукції. Її можна було налаштувати так, що й у воді показувало б жирність.

Нещодавно працівники Головного управління Держпродспоживслужби області виявили продавця, який на одному з ринків Черкас торгував котами під виглядом кролятини. Самостійно служба не може здійснювати перевірки. Мораторій на перевірки суб'єктів господарювання зв'язує їм руки.

– Будь-які продукти, які швидко псуються, м'ясо, «молочка» несуть загрозу, – ко–ментує начальник відділу державного контролю Управління безпеки харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного Управління Держпродспоживслужби в Черкаській області Вадим Герасевич. – Небезпечний продукт – це продукт, який випущений без державного контролю. Якщо люди продають його на стихійних ринках без документів, то є сумнів у його якості. Людина не може бути впевнена, що м'ясо чи свіже молоко не оброблене хімічними елементами, які продовжують строк придатності. Якщо ним отруїлися, то за його продаж насамперед відповідальність несе служба, яка повинна проводити контроль і давати право торгувати. Рибний ряд на Центральному ринку постійно перевіряє закріплений спеціаліст. Покупець сам не може перевірити якість, необхідна лабораторія. Нам трохи розв'язали руки законодавчо, ми можемо робити раптові перевірки. Та перевіряти ми можемо тільки тих, хто в нас зареєстрований. Інших лише у випадку звернень.

Із початку року 12 осіб притягнули до відповідальності за порушення ветеринарно-санітарних умов. Штраф за це – від 51 до 170 гривень.

Працівниця, яка дозволила журналісту продати молочний сурогат, звільнена. Про це повідомила очільниця Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області Альона Бойко.

– Написала заяву за власним бажанням. Те, що вона дозволила продавати неякісне молоко, є серйозним порушенням. Вона повинна була взяти проби й сказати, чи фальсифіковане воно. Повинна була побачити документи на корову та особисту медичну книжку. Лише після цього мала допустити до торгівлі. Якби така ситуація була насправді і хтось би отруївся, відповідала б працівниця лабораторії, – каже Бойко.

Керівнику лабораторії Центрального ринку оголошено догану після експерименту журналіста. Наразі вона проходить перекваліфікацію.